Без голови поїзд

...і я впаду, лишивши порожнечу

по замірах, дурних і молодечих,

на пару текстів, парочку картин

незначущих, життя змінявши плин,

ні вигравши напевно, ні програвши.

Але відомо: буде холодно і страшно,

як в ендшпілі закінчиться дебют

і дошка спорожніє.

Переплут -

суть бог, якого в певну дату,

коли богів узялися скидати,

не ввергли до ревучої Ріки.

І він на місто дивиться з руки,

яке йому до спадку залишилось,

і на Перуна, що з води як шило

то заховається, то знову видиба...

Поганська - не язичницька - доба,

капусти повна та партайгенезу,

листів ув орган масової дези,

де в лозунги накришений поет -

неначе перезрілий вінегрет,

де між двома тісними палітурками

звиваються святенники затуркані,

де йдуть увечері домому від метра

добродії, не знаючі добра.

Якби про це дізнався Рільке,

то б він елегій не творив.

***

Прошу я з максимальною повагою

пробачити це зайве ґаджалаґання -

нехай літературний кат

із мене зробить препарат,

додавши мінуса до трійки,

і висновки зробивши на мотив

"На стежці від дитини до дебіла

ся розуму тобі не знадобило".

На чому все. Тут-о, вважаю, власне,

дійшла кінця поезія нещасна.