Наміри

Коротка та була дорога

Вела вона до ріки краю

Там були палки, було купа грязі та сміття

І риби було вдосталь

Та прийшов час повернути її гирло

Туди, де промені сягають краю

І творять вони чисту й нову сталь

Яка прямісінько із жерла

Своїм потоком пропалює нове русло

Для того щоб потоки лави

Які із часом можуть знов піти

Не накоїли тих самих катастроф

А уникали й пізнавали той самий шлях

Який відомий навіки