7. ЯК ДОБРЕ БУТИ ПОГАНИМИ
Одразу застерігаю: я не радитиму як стати супер-мега-всесвітнім злом. Для цього потрібні надзвичайний талант, величезна працездатність, неймовірна удача і зв’язки, зв’язки, зв’язки…
Тож давайте спустимося з ілюзорних небес і спробуємо із комфортом влаштуватися на нашій (і тому вельми перспективній) землі.
Усі ми так чи інакше погані: віряни (занадто маловірні), фахівці (дуже ліниві чи агресивні), друзі-приятелі (надмірно корисливі), діти (точно невдячні та неслухняні), батьки (аж ніяк не розуміючі), кохані (занадто егоїстичні) тощо. І, доводячи щодня цілому натовпу невдоволених, що ми не верблюди, перестаємо відчувати смак життя – лише сіру нудоту. На жаль, з дитинства нас обсідають численні комплекси – чемних дітлахів і праведних дорослих. Тим, кого влаштовує таке життя, дякую за увагу.
А тепер хочу звернутися до інших – тих, хто вже еволюціонував до думки, що усім подобаються лише купюри із багатьма нулями. А ми, звичайні люди, які просто прагнуть щастя, мусимо обрати інший шлях.
Отже, ми – ПОГАНІ, НЕ ДОБРІ, НЕ ТАКІ, ЯК ТРЕБА. Тут виникає питання: а кому, власне, треба? Іншим? То хай самі й роблять щось. А ми будемо поганими і зловимо нарешті кайф!
Отож, перейдемо до конкретики:
1. Погані віряни ходять у храми не тому, що так прийнято, а виключно за потребою душі (у кого вона є). Відповідно, молитви стають якіснішими, а на серці легшає. І ніяких почуттів провини чи нудьги!
2. Погані фахівці роблять кар’єру, незважаючи на презирливо відкопилені губи усіляких бездарних (часто пенсійного віку) лінюхів чи заскоки керівників і досягають фінансового благополуччя та самореалізуються.
3. Погані друзі-приятелі вкладають у взаємини час, гроші, серця і душі лише тоді, коли бачать рівноцінну віддачу і не ведуться на «ти ж мені друг?», «я думала, ми – подруги».
4. Погані діти живуть своїм життям, роблять власні помилки і насолоджуються саме тим, що їм потрібно, а не реалізують чужі сценарії, навіть батьківські.
5. Погані батьки не лише дарують дітям беззастережну любов, але й справедливою вимогливістю готують їх до реального життя.
6. Погані кохані не відзначаються нав’язливо-занудним альтруїзмом, зате завжди знаходять спосіб отримати задоволення і поділитися ним. Та й у ліжку, зізнаймося самі собі, нам часом хочеться побачити партнера у новому амплуа – таким собі поганим і сексуальним.
Однак, мушу застерегти: треба мати міру. В абсолютній чорноті вашого поганого внутрішнього світу нічого не побачите навіть ви самі. Чим же тоді насолоджуватися?
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!