Немов фенікс в воді
000132
Немов фенікс в воді
У своїй голові
Я жила。
Немов риба в вогні
Відчувала свої
Почуття。
Врятувавши себе
Від своєї ж біди,
Відійшла я від сна。
Та реальність життя
Нагадала мені,
Що полон у пітьмі
Своїх диких думок
Був спасінням від мук
Полонених зірок。
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯