Лютий
2560379
Смуток
Наразі найбільший здобуток
Сіро-ліловими
Не випадковими
Тінями тисне
Навмисно
Душа вкрилась пилом
А може то попіл надії
Чи віри
В майбутнє
Хоч досі присутні
В ній миті
Позаминулого літа
Із запахом щастя і квітів
Та попри доводи
Від них віє холодом
Лютий
Ніколи не зможу забути.
24.12.2022
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯