А чи вона любила світ...
А чи вона любила світ
Чи тільки бавилась тобою ?
І кожне слово знов брехня
І лицемірство без кінця
Чого ти так боїшся нас ,
Що не навижся відкрити нам лице ?
Чи хтось образив ?
Чи розбив?
І що ж тепер ти ніби " сильна, незалежна"
Та де там!?
Знов ховаєшся від нас ..
Та спокушаєш поглядом гарячім ?
Невже так любиш визнання ,
А що робити , як забудуть?
Я вже забула...
Я не слабка , тепер не маю сил на тебе
На ті дитячі забаганки
Кричати , маніпулювати , ти не в собі .
І погляд твій більш не чарує
Лише вуста , хотілося б розбити
Щоб не дісталися нікому .
І наші скелі розірвуть тіла
Залишаться лиш душі ,та вже не ті які були ...
Ми розійдемось , знову й знову.
Чому ти пишеш в ту вечірню пору ,
Невже бажаєш моїх слів ,
чому ти знову не даєш покою
Чого застрягла у думках..
І ми не будемо ніколи разом
Це знаєш ти , та знаю я
І кожен раз ми знову поруч ,
Не знаючи навіщо
Щоб знов розбитись на шматки...
(14.10.22)
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.