Байстрюк
000144
По лісі вечірком
Ішов байстрюк із тлумаком
Мале, бліде, обірване дитя
З народження ні в чому не повинне.
"Пихата паночка згрішила"
Її повішено за кохання ,
А прислужника на палю
І хлопця викинуто в ліс.
Малий то вижив…
Гарним ріс, усе терпів.
І ось він виріс.
Красенем став і з козаками
До пана в гості завітав.
"Дарунки дарувать"
Зробив якося пан дитяті горе ,
То мусиш ,ти , відповідать !
Не буде тобі шкуродере ,
Ні прощеня, а ні легкої кари.
Живцем згориш і підеш в хмари.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯