Про життя.

Серед людей живемо, серед них вік мандруємо.

Не за пазуху, не в комору, це лиш злодій може тільки собі та свому.

Що простому та безродному?

Лиш поклони бити благородному. Благо родному.

А як на чужині в давнину чи нині слово Боже говорить? Прийдешнього та вдову не ображай. Не ошукуй, речей його не бажай.

Не чини злого вчинку, не оббріхуй сиротинку.

Не утримуй плати робочого, щоби досягнути вічного, Отчого.

Щоб на Суді Божому не бути в стані ворожому.

© Абрамов Андрій ( Onra Onra )