Тим, хто не чує

Тим, хто не чує

Ви вважаєте нас братами?

Ті, хто дияволу душі продали!

Ті, хто стали людей катами!

Ті, хто всієї правди не знали!

Я звертаюсь до тих, хто не чує.

Хто осліп від брехні і не бачить.

Хто з дітьми у будинках воює.

Жодна мати вам це не пробачить!

Ви ж усі наче вірите в Бога.

Навіть хрестик на груди наділи!

Та нема в вас нічого святого.

І світ бачить, що ви наробили.

Ви не хочете вірити правді.

Не бажаєте істину знати.

Ви не знаєте, що тут насправді,

Та жадаєте нас убивати!

Вашу націю велич спотворила.

Право сили вас вчать поважати.

Пропаганда ваш розум затьмарила.

Я не зможу вас переконати.

Ви отруєні власним безумством,

Та давно уже стали рабами.

Переплутали підлість з геройством.

І нема вже людей поміж вами.

Тільки м’ясо, людська біомаса,

Що бездумно іде воювати.

Вас зустріне тут смерть чорнокоса,

Щоб за ваші гріхи покарати!

А на нашій землі будуть квіти!

Кольорів наших: жовті та сині.

І радітимуть сонечку діти

В незалежній своїй Україні!