Діалоги з минулим завжди небезпечні...

Діалоги з минулим завжди небезпечні

Розбивають надії, на марні думки

Розбивають на речення ту протилежність,

Що справжню суть розрізняє на істини

Суть, як віскі смакує не кожному зразу

Але змісти знаходити мусять усі

Розкривати двері і душу то справи тотожні

Але в небо двері не зможуть піти

І минуле, майбутнім не зможе ніколи вже стати

Не сягнути йому у таку далечінь

Можна бачити небо, та не бути птахом

Можна вірити в Бога, та не жити з ним...