***

Серед глушин лісових і похмурих доріг

Стояла примхлива, нічим невиразна домівка.

Всередині Він, назовні Вона.

Як довго триватиме збіг?

Холодним вітром оповите тепло,

Що тікає від неї.

Він - його ловить, мов пташине перо,

Але ховає, щоб забути миті печалі цієї.

За ним - рожевий світанок, що вабить вийти на ґанок,

Де світився вночі паперовий ліхтарик.

Він - підтримував його вогонь,

Вона ж - безжально гасила.

І однієї квітневої ночі, без скарг і провин

Паперовий ліхтарик у мить тИху - зник.