Авторське дерево

Що ж, доброго дня :) Метафорична і символічна оповідка. Як на мене, за стилем навіть ближче до поезії, чим до прози. Поетично, ритмічно, майже кожне речення з абзацу. Текст вичитаний і помилок я тут не бачу. Гарна мова, гарне відчуття ритму. Помітно, що авторка вже не новачок і добре володіє словом, розкриваючи своє світосприйняття. Чи передається метафорами процес творчості? На мій погляд, так, цілком. Цікаво, що буденності та критичному погляду на результати творчості присвячено досить багато місця, як основному конфлікту. Чи завжди буденність та критика - це "шкідники"? Хтозна. Іноді це так, а іноді - це матеріал для спостереження за світом, людьми та іншими істотами. Чи завжди такі "отруйні сили" зовнішні? Не завжди. Часом мало хто зневажає автор_ку більше, ніж він чи вона сам_а. А іноді просто потрібен час для того, щоб отриманий досвід став, так би мовити, "добривом" для росту "дерева" творчого процесу і щоб було автору що віддати читачам у "гербарій". Ще бувають і корисні "комахи", яких, я сподіваюсь, птаха-охоронець не зʼїсть, а навпаки дозволить тим же бджолам опилювати квіти, якщо такі раптом на дереві зацвітають. А то хтозна, може дерево - гінкго якесь, релікт :) Також сподобалось сприйняття наявності "шкідників" як частини цього світу. Кого зʼїли, а кого й ні, як пощастить. Все, як в житті - дерева ростуть, птахи літають, комахи теж, хробачки повзають, їм ще на метеликів перетворюватись. Бажаю авторці натхнення та наснаги, пташці - смачних хробачків, а дереву творчості - процвітання!