Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #міф (46)

Княжна

Схилившись над трупом убитої лані,

Білують добичу мисливці захланні,

А сонце в тумані сполоханих хмар,

Серпанком встеляє кровавий пожар.

Ніяк не втекти від русинської длані,

Лезо у ножни ховають погани,

А озеро міниться матовим блиском

Мов таця із срібла, схвильоване диском.

Свічадо відкрило їх лиця понурі,

Із ловів вертають накинувши шкури,

- Княжно я благаю, вертайте назад,

Погляньте, як цвітом вбирається сад.

На їхніх череслах гойдається сприть,

Морда відтята од лані висить.

В пустих безнадії побляклих очах,

Вам здобич на щастя, покиньте свій страх.

Вепр не випреться, зубр не вирветься,

Гадюка не вжалить, і сон ваш не здійсниться,

Стоять он над озером – мріють з нудьги,

Поезію сонця вдихають грудьми.

- Та зникли! Так хутко! Немов не було!

- Дві лані натомість, ожили Княжно!

13.06.2019

...

Володимир Каразуб

Щедрий вечір

Аромат щедрівки ще не зник –

Як дівки взялися ворожити.

І з-під печі виліз Домовик,

А Чаклун полює «нечуй-вітер».

Під подушку кину гребінець,

Заговір на долю мовлю вголос:

«Хай покличе заміж той мене.

Хто розчеше – Йванко чи Микола…»

Глянь, Дідух палає зі снопів,

До зірок летить жаринок зграя.

Той, хто одружитись не зумів,

Знов сватів до кралі засилає.

Під казковим маревом – хати,

Сніг блищить, як Місяць зір посіяв!

Доньку бога Лада богатир

Вирвав з лап бридких страшного Змія.

В парі йдуть Маланка з Василем

На веселі ігри молодечі.

Зникне в чарах світлих скверне й зле –

Бо у хату зайде Щедрий вечір.

«Добре Домовик Ваш зголоднів», –

Усміхнеться Місяць блідолиций.

Хатній дух дванадцяти вершків

В теплій хаті ласує гостинцем…

...

Леля
12+

Русалка

- Тату тату

- що ти хочеш сину?

- Тато зроби мене Олександром Ефимовичем

Батько аж за сумував немає більше нашого Ефимовича...

***

Був богатир один, простий як двері

Сильний як Іван Підкова

Але на характер слабкий...

Покохав дівчину

Що любила воду, та втопився з нею

Вона пішла під воду

Та мати не дозволяла, дівчину ту кохати

А богатир кохав, та кохання не продав

То навіщо мати ти так любиш панувати?

За що втопила?

То чому ж ти плачеш?

За що продала долю рідної дитини?

Мамо ж моя мамо

Підійди ти блище будемо ми разом

Дивитися на полісся

Таточку рятуйся, обережніше лікуйся

До річки не підходь так близько!

Не послухав ти мене...

Був з'їдений ти мною ж...

Люди будуть вмерати а я панувати

Любий де ти?Чому до мене не приходиш?

Олекса, що ти робиш?

Чому з іншою живеш?

Мене забув, а іншій серце травиш...

До річки не підходиш, в ліс не заходиш...

Начебто знаєш, що буде...

Я тебе чекаю як людина чуда...

...

Мин Хо

Міф

Ти скинеш все крім паволоки міфу

З готичних вітражів очей, хай скільки вперто

Вітатимеш геометричність ліній

В кубічній монохромності хай-теку.

Наповниш нефи диханням прозорим

До піднебіння губ твоїх в якім панує дух

Твого безкровного з престолу серця слова

Що випурхне з-під куполу грудей

І воплотившись у голубку стане

Крильми черкати вицвілий плафон.

Чи ти злякаєшся? І кинувшись до мене

В обійми намовлятимеш, тремка,

Прогнати геть голубку, що по колу

Тріпоче, бідна, спіймана в квадрат.

01.10.2022

...

Володимир Каразуб

Симфонія №8

Можливо справедливість –

це і є невідворотність історії.

Вона озирається.

"Ця книга так написана!

Нічого добавити! Більше нічого і не потрібно".

Диктор оголошує: звучить симфонія "Нічого добавити",

І голос його віддаляється темними кільцями звужуючись до кам'яного голосу і зникає, як падіння крихти вапняку на мозаїку пізньороманської базиліки, — радісним сумнівом.

І я веселюсь. Нічого добавити, але вона б хотіла добавити плоть від плоті своєї.

І мені до вподоби її п'яновиті погляди.

Наче дощ, захопив під навісом альтанки відчахнувши від тебе центр міста.

Так і вона. В її погляді, і в її руках.

Той самий диктор знаходить тебе шепотом:

"Остерігайся таких книг".

"Іди геть, — відповідаю, — іди геть".

Та чомусь моторошно.

Твоя рука сковзає, як ніч впадає у сон,

Як оленя в багнистий омут.

Пручайся.

Візьмись за гілку, за небо, вхопись за гриву землі, за гриву мочаруватого поля, за мрію.

Але вона окликає тебе.

Я озираюсь.

І насправді — добавити нічого.

08.08.2022

...

Володимир Каразуб

Талос

Він озирався на схили Акрополя,

І бачив політ куріпки Талоса,

Тримаючи циркуль старий у долонях

Він кроки міряв загубленим голосом

Знаючи Афіни йому не пробачать

Вбивство меншого, слабшого, кращого.

«Та зрештою, що це я, — себе заспокоював, —

Хіба не історія рухає часом?

Хіба не фатальні видіння оракула

Завжди цікавіші для світу, як глас

Великого міфу, бунту, спротиву.

Чому ж я противився?

Піддався страху? Генію серця ще зовсім юного.

Ось, тіні його мов вчепились в сандалі

Наче Еринії в'ються за мною.

Тікати. На Кріт, на острів Міноса.

Там спокій для совісті, там історія,

Там шурхіт хітону, мов хвиль, Пасіфаї —

Мене заспокоїть, вона світлозора

Водою оточить, і сонцем напоїть».

Очі — моря, повіки — вітрила

І теплий берег зійшов до ніг,

Слухай Дедале, як море Егейське

Сходить піною шумними припливами.

Чи чуєш, як чайки викрикують — Талос,

Талос,

Талос

Йдучи за тобою на острів Кріт.

І от вона — твоя історія,

Твоя Пасіфая, цариця твоя

Твоя інженерія вабить для неї

Священного білого, міцного бика

Посейдона.

Похіть стає на коліна у лоно

Корови із дерева обтягнута шкірою

Вона — Пасіфая — стискає в долонях

Священний трепет мінойської віри.

Тепер ти побачив свого Мінотавра,

Якого твій розум приводить у світ,

Що далі Дедале? А далі лиш далі

Ще одна видумка — твій Лабіринт.

А потім Тезей, Аріадна, вбивство

Звіра.

Крила із воску — Ікар твій летить

До сонця, падіння, відлуннями: — Сину

Ікаре! — розходиться небом.

А син мовчить.

04.03.2022

...

Володимир Каразуб
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
23.11.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Ви довго чекали, але час настав! Починаємо збирати твори на конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Озброюємось квантовою механікою, перечитуємо класику наукової фантастики про паралельні реальності та надихаємось втіленими у кінематографі та відеоіграх мультивсевсвітами! ⚡️

... Детальніше
Блоги
Віідімкнути світанок скрипковим ключемРута Азовська
05.12.2023
💙 Вітаю усіх 📖 Запрошую прочитати моє нове оповідання-казку "Відімкнути світанок скрипковим ключем" ... Детальніше
Кажете персонажам "стоп"?Ханна Трунова
04.12.2023
Чи "тормозите" ви своїх персонажів? Я зараз пишу на тому рівні, коли персонажі мені диктують, що і я ... Детальніше
Спроба буктрейлеру 3Ханна Трунова
05.12.2023
Замість того, щоб писати новий розділ, я робила буктрейлер. 23 секунди відео, а роботи на дві години ... Детальніше
Подовжено приймання робіт на конкурс “Безмежний космос”! 🚀Аркуш Модератор Конкурсів
04.12.2023
Слава Україні, аркушики! 🇺🇦 Неосяжність космосу захопила у свої зоряні тенета чимало бажаючих пофант ... Детальніше
Акція #продублюй_будь_ласкаYayaTyts
04.12.2023
Добридень шановні з #укррайт спільноти! Можливо я не часто десь засвічуюсь, не є однією з відомих, а ... Детальніше
У вас теж так буває?Ханна Трунова
03.12.2023
Я одна така? Я знаходжусь в постійному процесі редагування написаного і залишаюся вічно незадоволе ... Детальніше
На Аркуші вже:
8490читачів
83932коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: