Другові
100126
Якщо люди були б стихіями-
Ти точно був би вогнем.
Тропічних лісів пожежами,
Багаттям холодним днем.
Ти ніколи не був ви свічкою,
Що тихесенько палахкотить...
Ти лиш вмієш дракона подихом,
Що не просто горить, а ГОРИТЬ!
Ти колись точно був хвиругою,
Захищав від татарських навал,
Це ти лавою жаркою й дикою
Помпеї колись накривав,
І топив кораблі міліонами
Невблаганним грецьким вогнем.
І є сонцем життєстворювальним,
Що чекаємо день ми за днем.
Не приборкати сильну стихію.
Не здолати вогнений рок.
Та й не треба, нехай навісніє!
Прославляєм тебе, Свароґ!
2.11.18
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯