Тобі
100136
Ти вуглець, і тебе не страшить глибина
І весь тиск лиш додасть тобі цінності тої
За яку всі так хочуть собі діамант
Забуваючи вартості зміни такої.
Твої райдужки - сірого неба блакить;
А присутність…не можу вловити, двояка?
Так спокійно душі й серце так тріпотить
Безпричинно, без жодного натяку й знака.
Не сестра, і не муза. Не пісня. Не сон.
Хто ж така ти, загáдка поета?
На рядки розкладу, запакую у вірш —
І на ніч хоч забуду про тебе.
20.12.2021
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯