Правда

Вона рухалась музиці в такт,

Під оглушливі крики сумлінь.

Чужа рука із талії лине униз -

І вона - покірно за ним.

Доверху задирається сукня,

А правда, мов оголене тіло

Дихає тихо поряд із ним.

І на ранок під запах із диму,

Застиглого бренді в стакані -

Сумління нарешті затихнуть,

А разом з ними і він.