Слава Україні!
100119
Я конвертую свою лють у донати.
Я затискаю себе у лещата.
Знаю, не досить щоночі казати:
За тих хто помер, і за тих хто в війні.
Я знаю ціну своїх буднів пихатих.
Я майже знаю чому досі живу.
Але я вічно буду сумувати
За тим кому голосу стало сказати…
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯