Тарасу Шевченку до 200-річного ювілею

Ти був сином свого народу,

Ти ішов, як Пророк по землі.

Ти народу цього незгоди,

Наче хрест, взяв на плечі свої.

Твоя кобза рядками грала,

Про Народ твій – зневажено-гордий.

Твоє серце з туги вмирало

За Вкраїни твоєї недолі.

Твої думи хранителі стали –

Та й на сотні – на тисячі літ!

І щоб ми по світах не блукали

– В серці маємо твій Заповіт.