Зав'яжи мене ниткою...

Зав'яжи мене ниткою на зап'ясті або вплети у волосся.

Зроби усе, аби я повірив в реальність,

а не в те, що це все здалося.

Збережи кришталеву ілюзію, не зачепи її й пальцем.

Подаруй своєму нещасному клоуну останню дрібку овацій.

А потім вижени з сцени геть, хай місить ногами чобіт всі бідняцькі квартали.

Хоча ти — головна героїня кожного з його снів

і ти — повелителька всіх кошмарів.

Зав'яжи мене ниткою на зап'ясті або розвій по східному вітру.

Більше влади в твоїх безпощадних руках,

ніж у всіх королів і магістрів.

В твоїх пальцях моє життя.

Ти прядеш його, чарівнице, а потім перериваєш усі вузли і жорстоко смієшся в обличчя.

Ти з'явилася з пекла вночі? або була вигнана зранку з раю?

Тебе хотів зловити в обійми весь світ,

але в клітці таких не тримають.

В твоєму сміхові іскри від зір і терпкість весни розмаю.

Й заради нього справедливо палити мости, ламати закони, іти на мечі без сталі.

Справедливо горіти на вічнім вогні,

ніжне ім'я шепотіти в біді і жарі.

Стати тисячним принесеним в жертву їй, людожерці з палкими вустами.

Зав'яжи мене на зап'ясті яскраво червоною ниткою, залиши мене при собі,

або спусти замість себе в пекло, злодійко.