Тріснув келих кришталевий

Тріснув келих кришталевий,

І кривавою сльозою

долу скапує вино.

По краплинці, неквапливо,

Ще далеко з ґанджем дно.

По краплинці – мрій наївність,

І фіалок аромат,

Пелюстково-майська ніжність,

І серпневий зорепад.

Ігри в піжмурки з Амуром,

Серця зраненого біль,

Темно-синій саван туги,

І місточок із надій...

По краплинці, неквапливо,

Через шпарочку у склі

Витіка найбільше диво,

Спогад лишиться на дні.

Світлана Мазуренко