Код 200 на "Святому Миколаї"

Я задумливо дивився на суперкарго. Той знервовано потирав фіксатор на лівій руці та старанно уникав дивитися мені в очі. До цього я запросив до капітанської рубки помічника механіка, керівника служби безпеки та суперкарго. Спочатку подякував їм за самовіддані дії під час надзвичайної ситуації. А потім викликав по одному і вже кожен отримав справедливу догану: один за реактивний ранець — тут до пожежі один крок, та й шию звернути раз плюнути, другий за плазмоган — нам тільки дірок в обшивці корабля не вистачало та розгерметизації трюму. А от з суперкарго зараз намічалася найжорсткіша розмова і той це розумів.

— Вікторе Павловичу, ви розумієте, що нас з вами очікує дисциплінарна комісія, а може й кримінальна справа. — нарешті сказав я.

Той нічого не відповів, тільки насупився.

— Загинула людина. І хтось за це відповість! — я не витримав і підвищив голос. — Як? Ну як так вийшло, що небезпечну рослину іншопланетного походження розмістили не в захищеному секторі А, а в секторі Б? Ви краще за мене знаєте всі інструкції щодо розміщення вантажів.

— В секторі А вже не було місця, а мені не роз’яснили, що та тварюка людину може з’їсти. На момент завантаження в тому контейнері була лише невелика поросль. Хто ж знав, що за два тижні виросте ота фігня з пащею! Той чортовий Ліпатько повинен був мене попередити! — гаряче заговорив суперкарго.

— Вікторе Павловичу, ну ви ж самі розумієте, що будь-яку іншопланетну рослину мали помістити в захищеному секторі. Для комісії, яка нас буде чекати в космопорту Миколаєва, придумайте більше адекватні виправдання. — перебив його я.

Ми ще трохи обговорили, як так вийшло, що та клята мухоловка опинилася в секторі Б та чому там не було жодної охорони чи хоча б перегородки, але жодних обставин, що могли б відбілити нас перед комісією, не знайшли.

Коли я врешті-решт відпустив суперкарго, то задумався про свою гірку долю. Хай вантажем та його розміщенням займається суперкарго, але за все на кораблі відповідає капітан. До кримінальної справи для мене може не дійде, але відставка з “вовчим білетом” світить аж ну. І після цього, якщо ще зможу влаштуватися капітаном чи помічником на якусь напівавтоматичну баржу в поясі астероїдів — то буде мені за щастя. Закортілося розкупорити пляшку дорогого коньяку, що зберігав у сейфі. Але ж ні — чи не всьому екіпажу тепер доведеться здати по прильоту тест на алкоголь та наркотики. Я скривився наче від зубного болю. І без того поганий настрій опустився, як то кажуть, нижче ватерлінії.

Та щоб там не було, а в мене ще є обов’язки. Як капітан, я маю провести своє розслідування інциденту, ще до комісії. Тож я запросив керівництво венеріанської експедиції до кают-компанії для розмови.