рогата миша

шипить і плеще в очі срібна піна

пливуть хмарин поплетені вінки

серед березового цукру і проміння

вони муркочуть кішки та жінки

ми біжимо торкаючись губами

межи деревами які біжать назад

немов налякані тікають білі дами

яких жене у ніч страшний пірат

нам шумовиння очі виїдає

і сльози падають через веселий сміх

немов русалки нас заскоботали

і кинули вмирати тут на сніг

сміятися нас кинули на сльози

у кішок натовпі в оточенні жінок

ми потопаючи хапаємо за лози

і за небес незгасливий вінок

і хвилями тіла на берег плещуть

у горлі тріпаючи дзвінко язиком

кішки муркочуть і деруть нам ноги

і місяця пливе рогатий ком

і місяця пливе рогата миша

на чорному дірявому листку

а ми цілуємось неначе світу більше

не буть уже на нашому віку