Лютнева ніч

Лютнева ніч, лютневий день

Такий морозний, сірий та похмурий.

О п‘ятій ранку пробудив весь дім,

О п‘ятій ранку перервав сон світлий.

Десь голосно лунала вже сирена,

Десь голосно кричали матері.

А діти, заховавшись у підвали —

Тихенько господу молились у ночі…

Лунає перший вибух, лунає перший стон.

Так боляче раптово стало на душі.

І сльози знову градом на щоках,

І сердце швидко колотилось у груді.

Ні, це не страх, я не тремчу від нього!

Я просто хочу спокою в душі!

І знов я хочу прокинатися у школу,

І знов я хочу засипати в тишині.

22.02.23