Поняття та ознаки кримінального правопорушення…

Для контрастного порівняння норм кримінального права серед іноземних держав та України, було взято додатково нормативні джерела кримінального права держав Східної Азії (Японія, Південна Корея), Середньої Азії (Єгипет, Ізраїль) та Північної Америки (США, Канада).

Японська Держава: Право Японії формувалось впродовж довгого періоду існування держави під впливом далекосхідних філософських течій, а також традицій та звичаїв етносу, що відносить сучасне японське право до традиційної правової сім’ї [13, с. 4].

До основного та єдиного нормативного джерела кримінального права сучасної Японії відноситься Закон «Про кримінальне право», оприлюднений у 1908 році (в інших джерелах перекладено як «Кримінальний Кодекс Японії 1908 р.» [18, с. 3]). Даний нпа поділений на дві Частини, які у загальній кількості містять розділи та низку статей.

Японський законодавець у даному акті висвітлив різновиди кримінального правопорушення, характерні риси якого залежать від певних обставин (статті 1-5 Закону) та загальний перелік видів покарань за вчинення кримінального правопорушення (ст. 9 Закону) [12].

Республіка Корея: Кримінальний кодекс Південної Кореї від 1953 року, як головне джерело кримінального права даної держави, ґрунтувався за нормами Кримінального закону Японії 1908 року. Схожість між даними нпа полягає в майже ідентичній структурі акту (відмінність становить країна, до якої відноситься даний акт) та змісту статей. На думку професора Сеульського національного університету, доцента кафедри права Д. Хонга, такий феномен зумовлений, зокрема, історичним фактором: Республіка Корея довгий час перебувала у стані колоніальної залежності від Японської держави в усіх сферах діяльності, у тому числі у сфері законотворчої діяльності [26, с. 3].

Кримінальний кодекс Республіки Корея містить розділи, в яких визначено основні статті та статті Перехідних положень. Даний акт не дає визначення поняттю кримінального правопорушення, а, подібно до КК Японії, визначає види кримінального правопорушення, за які може настати кримінальна відповідальність [17].

Арабська Республіка Єгипет: Кримінальне право арабських держав, зокрема сучасного Єгипту, базується на нормах ісламської правової системи, яка входить до релігійної правової сім’ї. До цих норм відносяться у першу чергу закони та заборони, які чітко прописані у провідних релігійних текстах; у випадку з ісламом, до таких джерел відноситься Коран і Сунна [13, с. 4].

Кримінальне право даної держави регулює Кримінальний Кодекс, прийнятний у 1937 році. Структуру даного кодексу становлять Книги, кожна з яких містить глави та статті.

Кримінальний кодекс Єгипту не визначає конкретно сутність кримінального правопорушення і, відповідно, не надає ознак. Єдиною вказівкою на предмет діяльності Кримінального закону можна вважати зміст статті 9 даного акту: відповідно до статті, положення першої книги цього закону застосовуються до тих кримінальних правопорушень, які законодавець передбачив спеціальними законами та підзаконними актами Єгипту, якщо в цих спеціальних або підзаконних актах не передбачено інше [14].

Держава Ізраїль: Ізраїльська законотворча влада також бере за основу правових актів норми з книг релігійного (юдейського) характеру [13, с. 4].

Головним джерелом кримінального права Ізраїльської держави вважається Кримінальний кодекс Ізраїлю від 1977 року. Даний акт складається з однієї частини, до якої входять глави, що містять низку статей, об’єднаних у розділи.

Кримінальний закон даної держави не містить прямого визначення поняття кримінального правопорушення. Як одну з ознак кримінального правопорушення, а саме караність за вчинення правопорушення та визначеність в законодавчому акті, ізраїльський законодавець згадав у ст. 1 та зазначив, що без визначення в законі, вчинене правопорушення не вважається кримінальним чи правопорушенням узагалі [15].

США: Сучасне американське право створювалось у США як альтернатива колоніальній англосаксонській системі, починаючи з проголошенням незалежності як результату війни 1776 року. Оскільки, згідно з Основним законом США від 1786 року, дана держава складається з автономій, кожна з територіально-адміністративних одиниць США – штати – має власні нормативні джерела законодавства, що формувались впродовж довгого проміжку часу під впливом систем права колишніх європейських держав-колонізаторів [13, с. 3; 25, с. 40-42].

Втім, загальним для всіх штатів даної держави, вважається Федеральний кримінальний кодекс США від 1948 року. Даний нпа не надає конкретного визначення поняття кримінального правопорушення, проте дає такі ознаки кримінального правопорушення, як вид (вчинена дія або бездіяльність), винність (особа, щодо якої було встановлено факт учинення кримінального правопорушення) та караність (передбачено покарання за законом, чинним на момент учинення такого правопорушення) (пункт а, § 13, Глава 1) [24].

Для належного розуміння сутності американського права, було використано джерела кримінального права двох штатів США – Вашингтон та Нью-Йорк.

Штат Вашингтон: Джерелом кримінального права штату Вашингтон є Кримінальний кодекс штату від 1950 року. Даний акт не дає визначення поняттю кримінального правопорушення, натомість американський законодавець зазначив перелік тих діянь, які відносяться до тих типів кримінального правопорушення, розслідування яких починається з моменту встановлення факту їх учинення (Глава 9A.04.080) [23].

Штат Нью-Йорк: До основного джерела кримінального права даного штату також є Кримінальний кодекс штату від 1965 року. Даний акт тлумачить поняття кримінального правопорушення як дію, за яку законодавством штату Нью-Йорк передбачено покарання у вигляді позбавлення волі або накладання штрафу (§ 10 ст. 1 Розділ 40) [22].

Канадська Федерація: Система кримінального (і не тільки) права Канади також відноситься до англосаксонської правової сім’ї, тому певні аспекти законотворчої діяльності Канади збігаються з відповідною діяльністю США. Наприклад, присутній адміністративний поділ держави на автономні одиниці, які наділені певними повноваженнями, – провінції. Втім, провінції Канади, на відміну від штатів США, не наділені правом займатись законотворчою діяльністю окремо одна від одної [26; 2, с. 1].

Загальнообов’язковим для всіх територіальних одиниць Канадської Федерації є Кримінальний Кодекс від 1985 року. Даний акт визначає кримінальне право через поняття особи правопорушника: правопорушником є особа, яку суд визнав винною у вчиненні певного правопорушення, незалежно від того, чи така особа визнала себе винною, чи вона була визнана судом винною у вчиненні правопорушення (Розділ 2 КК Канади). Також даний нпа дає визначення та різновиди тих правопорушень, які було викладено в розділах Кримінального Кодексу Канади [16].

Отже, відмінним від змісту КК України Кримінальний Закон ФРН та інших держав романо-германського правового типу робить більш детальне визначення випадків кримінального правопорушення, а також наслідків цих діянь. Втім, кодифікація норм робить українське законодавство близьким до законодавства даних держав.

Кримінальне право держав англосаксонського типу, зокрема держав Сполученого Королівства, не має одного спільного джерела, натомість всі норми містяться в окремих актах кожної окремої держави. Кримінальне правопорушення у даних державах визначається на конкретних юридичних фактах, можливість визначення кримінального правопорушення надається, на відміну від України, органам судової влади. Втім, кримінальний акт Республіки Ірландія зазначає загальне поняття кримінального правопорушення.

Кримінальне право країн далекого Сходу бере свій початок від філософських течій та народних звичаїв, а тому відноситься до традиційної правової сім’ї. Японський Кримінальний Кодекс містить вичерпний перелік видів кримінального правопорушення та видів покарання за їх учинення Норми кримінального права Республіки Корея знаходять своє відображення в Кримінальному кодексі та певним чином повторюють зміст положень відповідного кодексу Японської держави.

Норми ісламу та юдаїзму вплинули на створення релігійної правової сім’ї, до якої входять правові норми, відповідно, Єгипетської та Ізраїльської держав. Сучасний Кримінальний Кодекс Єгипту містить вичерпний список кримінальних правопорушень, дає їх визначення та зазначає види покарань. Кримінальний Кодекс Ізраїлю містить види кримінального правопорушення та призначає відповідні покарання за них.

Американське право складалось з правових традицій держав-колонізаторів американського континенту. Кримінальне право складається з основного нормативного джерела, яке регулює кримінальне право в усіх штатах, та окремих законодавчих актів штатів як автономних територіальних одиниць держави. В Кримінальному Кодексі штату Нью-Йорк поняття кримінального правопорушення розкрито наступним чином: кримінальним правопорушенням є дія, за вчинення якої передбачено законодавством покарання у вигляді позбавлення волі або накладання штрафу.

Кримінальний кодекс Канади є єдиним чинним для всіх провінцій джерелом кримінального права. Особливістю даного акту є визначення кримінального правопорушення на конкретних протиправних діях, визначених даним актом.