Висновки
1. Джерелом сучасного українського кримінального права є Кримінальний Кодекс від 5 квітня 2001 року. Згідно з ним, кримінальні правопорушення розподіляються законодавцем на проступки та злочини, а також за вчинення кожного з цих видів протиправних діянь призначається покарання – позбавлення волі винної осудної особи на певний строк або стягнення штрафу – залежно від виду вчиненого кримінального правопорушення.
2. Кодекс як джерело кримінального права також має юридичну силу в таких державах, як Німеччина та Франція. Згідно з КК ФРН, до поняття кримінального правопорушення відносяться злочини та проступки. Злочином є протиправне діяння, яке карається позбавленням волі на певний строк. Проступком є така протиправна дія, яка карається позбавленням волі на менший строк або стягненням штрафу.
3. КК Франції відносить до ознак кримінального правопорушення законне покарання, винність у вчиненні кримінального правопорушення осіб, регламентованість кримінального правопорушення Кримінальним кодексом, та індивідуальність покарання. За вчинення будь-якого виду кримінального правопорушення передбачається покарання, у вигляді позбавлення волі на певний строк або штрафу.
4. Замість єдиного нормативно-правового акту, який би містив вичерпний перелік норм, держави, що складають Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії запровадили низку законів, що охоплюють питання зі сфери кримінального права. Відповідно, поняття та ознаки кримінального правопорушення, настання юридичної відповідальності тощо у законодавстві даних держав не є ідентичним.
5. Ірландське кримінальне право має певні відмінності: головний кримінальний закон містить пряме та загальне для всіх юридичних фактів визначення поняття кримінального правопорушення. Проте, даний акт не розподіляє кримінальне правопорушення на злочини чи проступки.
6. Японське кримінальне законодавство дає вичерпний перелік правопорушень та передбачає настання кримінальної відповідальності за кожне з них; види покарань в Японській державі відрізняються особливою суворістю, у порівнянні з видами покарань в Україні.
7. Кримінальне право Республіки Корея певним чином повторює зміст норм та структуру кримінального права Японської держави, зокрема, в питаннях визначення протиправної діяльності як кримінального правопорушення.
8. Головними джерелами кримінального права таких держав, як Арабська Республіка Єгипет та Держава Ізраїль є Кримінальний Кодекс. Відповідно до КК Єгипту, протиправні дії розподіляються на кримінальні правопорушення, злочини та проступки. Кожен з даних видів протизаконних діянь тягне за собою покарання, від найсуворішого (смертна кара), до найменш суворого (штраф).
9. КК Ізраїлю до видів кримінального правопорушення додає провину. Вчинення провини тягне за собою покарання, передбачене за вчинення злочину чи кримінального правопорушення: позбавлення волі на певний строк або штраф.
10. Кримінальне право держав американського правового типу, хоч і бере свій початок від правових традицій держав Європи, має суттєві відмінності у сучасній правовій системі США. Зокрема, кримінальні кодекси як нормативні джерела для кожного окремого штату, містять визначення понять кримінального правопорушення або в загальному обсязі, або для конкретного протиправного діяння. Зі спільних особливостей варто зазначити, що кримінальні закони штатів передбачають юридичну відповідальність за вчинення видів правопорушення, визначених даними нпа.
11. Канадський КК є загальним для всіх територіальних одиниць даної держави. Даний акт дає визначення кримінального правопорушення, а також притягнення до покарання на прикладі кожного юридичного факту, визначеного в національному законодавстві.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!