Апокаліпсис

В нетрях флагмана коломо́рської ескадри — лінійного корабля “Адмірал Яковлєв” — панував звичний гомін, не гучніше дозволеного Статутом та примхами його командира. Попри революцію, що поклала край неофеодальному ладу, вчорашні аристократи дуже швидко змінили політичні погляди та знайшли місце в рядах партійної номенклатури, чим зберегли статки та вплив. "Всі рівні, але дехто рівніший", - пошепки переговорювалися між собою кадрові військові, озираючись, щоб не потрапитись на очі начальству.

Адмірал Яковлєв, в минулому граф, був одним з них.

— Товариш адмірал, дозвольте звернутися! — подав голос офіцер бойової частини зв'язку до командувача флоту.

— Дозволяю, — кинув командир.

Командир ескадри з комфортом розмістився у шикарному кріслі, де з нудьги переглядав якийсь серіал, думками поринаючи до своєї розкішної каюти, насолоджуючись довголітнім коньяком та юною покоївкою. Він міг би лишитись у фамільній резиденції та займатися адміністративними справами, але перспективи відзнаки перед новим лідером держави та супутня винагорода мотивували його брати особисту участь у бойовому поході.

— БЧ-4 запеленгувала частоти цивільних каналів зв’язку та готова до трансляції вашого звернення.

— БЧ-3, доповідь, — сухо кинув адмірал.

— На орбіті планети станція типу “Форпост”, лінійний корабель, шість крейсерів, чотири бригади ескортних кораблів. Також виявлено…

— Достатньо, дякую, — зупинив підлеглого командир. — БЧ-4, приготувати трансляцію моєї промови мережею планетарного зв’язку.

— Слухаюсь, товариш адмірал!

Яковлєва мало не вивертало від плебейського “товариш”, але йому подобався той курс, який взяв нинішній лідер й активна збройна експансія Коломо́ру. Тим паче Партія щедро винагороджувала вірних новому режиму ефективних виконавців і закривала очі на минуле номенклатури, а лідер розв’язав воєначальникам руки, направивши їх енергію з міжусобиць та боротьби за владу на завойовницькі походи. Вождя не цікавили методи — тільки результат.

- Товариш адмірал, за вашим наказом! - доповів через деякий час командир зв’язківців.

Прочистивши горло, Яковлєв встав, поправив мундир і жестом дав знак починати.

- Жителі Анахі́ту! - гучно, з пафосом у голосі звернувся адмірал. - Говорить коломо́рська військова ескадра. Ми прибули, щоб звільнити вас від тиранії та самодурства охлократії, від жадібних олігархів-капіталістів, що висмоктують з вас останні геліо́ни! Будь ласка, зберігайте спокій, складіть зброю і чекайте на прибуття миротворчого контингенту! Ми прийшли звільнити вас і не вороги вам!

- Кораблі супротивника шикуються до бою, — сухо доповів оператор сенсорів.

Яковлєв скривився та цокнув язиком: оборонці мобілізували всі сили для контратаки, в тому числі аерокосмічні винищувачі та чисельні катери. Число відміток цілей зростало, але досвідчений командир не переймався — чисельна перевага на його боці, а Бог на стороні великих батальйонів.

Він знав, що захисники Анахі́ту вже піддалися паніці — в них не було шансів вистояти перед однією з тих армад, що несли волю Вождя колоніям, полісам і державам. Наче хижий звір, який відчув запах крові, офіцер хижо вишкірився, подумки святкуючи тріумф та зверхньо дивлячись на суперників та недругів.

- Екіпаж, до бою, — кинув адмірал. - Повний вперед!

Маркер дружнього корабля на тактичній карті згас.

Контр-адмірал міцно стис губи, а кулак мало не хруснув — він не мав права видавати тривогу та відчай підлеглим. Уява живо малювала пекельну картину того, що зараз відбувалося там, на борту, під шквальним вогнем лазерів та іонних гармат, від тривожних доповідей про стан систем до передсмертних криків нещасних, що опинилися поруч з розірваним плазмопроводом...

Війна не буває без жертв.

За їх спинами — дім, десятки, сотні мільйонів громадян, батьки, чоловіки, дружини, діти, кохані, друзі. Попри суїцидальний план та наказ, ніхто з командирів підрозділів чи капітанів не стали заперечувати — всі прекрасно розуміли, заради чого вони б’ються, як і примарні шанси на виживання в цьому бою.

Аерокосмічні винищувачі та споряджені ракетами патрульні катери рвалися вперед, до ефективної дистанції пуску. Не маючи можливості добитися переваги тактичної або технологічної, ереденнці пішли ва-банк, ризикуючи власними життями, заради однієї масивної ракетної атаки — єдиного, що могло зупинити армаду важкоброньованих лінійних кораблів.

Ще один блакитний маркер посірів, згас. Ще один корабель втрачено.

Космічний бій — це апофеоз війни з перспективи старшого офіцера: суха, безжальна статистика зворотних та незворотних втрат у людях та техніці, характеристики, можливості та стан кораблів, міліметри калібрів, ва́ти потужності, кілометри відстаней. В ньому не було романтики витончених дуелей чи битв доби парусного флоту з історії Старого Світу, тільки раптова і безжальна смерть.

Крейсер на правому фланзі втратив боєздатність: магнітоплазменні щити не витримали інтенсивного обстрілу, а емітери вийшли з ладу, оголивши частково розплавлену броню. Чим далі, тим більше індикаторів приймають тривожні жовті, помаранчеві та червоні кольори: перегрів та вихід з ладу озброєння, пробоїни корпусу, вигорання щитових генераторів...

— Хто б не прийшов нам на зміну, — тихо, про себе сказав віце-адмірал, — нехай помститься за все.

Коломо́рська ескадра оминала скалічені остови знищених кораблів, що безпорадно дрейфували. Де-не-де спорадично спалахували постріли імпульсних лазерів — загарбники відстрілювали капсули з тими, хто пережив бійню, а до понівеченої вогнем станції вже прямували фрегати з абордажними командами.

Чиста, практично безкровна перемога.

— Товариш адмірал, дозвольте звернутись!

— Дозволяю.

— Доповідь по розвідці планетарної поверхні.

— На мою лінію, — Яковлєв дещо оживився.

— Товариш адмірал, дійсним доповідаю! На поверхні планети виявлено розгортання наземних підрозділів супротивника для організації оборони…

— Прийняв, — перебив того адмірал, перемикаючи канал. - БЧ-7, зарядити всі пускові установки ракетами зі спеціальною бойовою частиною.