🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Містика (2097)

Втрачене Кохання

Я ніколи не вірив у дива,

Але відчай спроможен на все.

До Босорки в ліси тепер їду,

Рятувати кохання своє.

У дорозі місцеві питали:

— Хто такий? — бо інакший від них.

Але відповідь як їм давав, то

Відвертались, закриваючи роти.

Сам не знаю, як це уявити:

Хто така ця чаклунка отам?

Де живе й як її віднайти-то?

Як зустріну — повірить словам?

Так багато питань, так багато...

Дні та ночі, річки та степи.

Але засіб знайти, відшукати,

Заставляв тільки далі іти.

Це остання надія з останніх.

Перепробував все на шляху,

Повернути хочу кохання,

Обійняти знов жінку свою.

Може магія, ритуали,

Місцевий якийсь приворот?

Хоч би що, як ефект буде вправний.

І врятує те, що було!

За міфами та плітками

Мені треба старуху знайти.

На ім'я Євдокія ця відьма,

Що слухає грішних байки.

Пару днів були приготування,

Далі тиждень невірних адрес.

Вже почав відчувати вигнання

Та невдач нескінченних стрес.

У кишенях десь поруч з грошима

Був портрет дуже давніх часів,

І кільце, яким ми дорожили,

Я без сумніву знову надів.

Одружені були довго,

Відлік вже зник взагалі.

Мимохідь зустрілись ранком,

Проїжджаючи вагоном сумним.

За книжкою спільною якось

Спілкування надалі пішло.

Так любили удвох забуватись,

Проїжджаючи гордий Дніпро.

Дарував кожен раз нові квіти.

Ми удвох відчували тепло.

Відчуття, коли не зупинити

Розуміння, що це — любов.

Але з часом усе мінялось,

На роботі був стрес, зник запал.

Я не дуже хотів розмовляти,

І частіше входив в астрал.

Довів побут, різні звички й активність,

Недовіра тотальна в усім.

Починав випивати стабільно,

А вона відповідати другим.

Суперечки одна за одною,

Тріснув посуд, зіпсований настрій,

Не виднілось кінця двобоям,

Логічним здавалось прощатись.

Але зараз провина бентежить

І самотність нестерпно цілує.

Тому їду туди до легенди,

Де магія справді існує.

За останнім пагорбом хатка,

А всередині знов пустота.

Лиш побачив, як виходила бабка

І йшла в ліс до ставка.

Оминаючи тропи зелені,

Потемніло миттєво в момент.

Холодно ставало легеням

Думав вертатись тепер.

Та почув тихий гул десь поблизу.

Обернувшись, стояла вона.

Відчував, як мене зловила

Босорка - не молода, не стара.

Розказав їй усе, що боліло,

Притаїв негатив. Нащо ж він?

Та, напевно, неправда виднілась,

Бо відчув у емоціях гнів.

— «Мандрівниче, шлях твій не марний,

Я твоє бажання втілю.

Ось тобі напій, зроблений з правди,

Як не брешеш — врятуєш сім'ю.

Кохану, що так зачекався,

Зустрінеш в домівці своїй.

Але, як збрехав – покараю,

Пам’ять залишивши в душі…»

Ці слова віддавали надією,

І плювати хотів на ефект.

Швидко випивши, вибіг за мрією.

Навіть не дякуючи за рецепт.

Нісся я неймовірно стрімко,

У моменті село і вокзал.

В голові ставало так дзвінко,

Що без сил у вагоні і впав.

Чи то правда, чи може видіння:

Та сиділа переді мною вона:

Її посмішка, незграбні крутіння,

Аромат й неймовірна краса.

Ми знайомились знов дуже стрімко

У вагоні сумному вночі.

Бачив книжку в руках без картинок.

Читав її сотні разів.

Отак довго їхали разом,

Байдуже - виходити де.

Але треба вертатись до хати,

Бо кондуктор злісний жене.

Водночас лишаючи транспорт,

Загубив кохану свою.

Не було нікого більше поруч,

І потяг я більше не чув.

Повернувшись додому помітив,

Що нікого там також нема.

Лиш пробитий квиток й старі квіти,

Наша книжка і я, що збрехав.

...

Insp1ro

Його погляд охоплює океан

Його погляд охоплює океан

Його руки наче з титану

Розривають простір

Поряд з ним не хвилюєшся про власне буття

Поряд з ним нічого уже не хвилює

І віками проходячи чужі міста

Лише вдома настільки м’яка земля

Запах вишні та меду з квітів

І повз віки страждання стають відголосками в душі

Немає винни і немає кохання

Його погляд охоплює океани

Його руки наче з титану

Розривають час та простір

Поряд з ним не хвилюєшся про власне буття

Поряд з ним не хвилює й існування Бога

...

Ольга Тацюн
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
На кого я підписанаМавка (Ганна Заворотна)
19.07.2024
Не співпадає із опублікованим раніше ТОПом) Олена Шапран: https://arkush.net/user/2818 Кумівство)) А ... Детальніше
Сучасний світ Мері Поппінс
20.07.2024
Стільки всього хочеться сказати, стільки думок крутиться у голові, стільки ідей... Але ж як усе це с ... Детальніше
Посмертні присвятиХаотика Душі
20.07.2024
Пишучи свій перший роман, я відчула щось незвичайне. Коли я дійшла до кінця, то вирішила написати пр ... Детальніше
Нова главаСванні Блек
20.07.2024
Привіт. Я хотіла продовжити той темп, який задала собі в червні, але деякі події мене трохи підкосил ... Детальніше
10 цікавих фактів про новелу "Оголення"Ігор Лінлі
20.07.2024
Я тут написав допис у своєму телеграм-каналі з 10 цікавими фактами про мою першу новелу. Посилання: ... Детальніше
Генеральне прибирання у списку відстежуваних мною авторівMoonrise Darkness
19.07.2024
Підтримую ініціативу Химерного і також дуже рекомендую авторам навести лад у своїх підписках. Настав ... Детальніше
На Аркуші вже:
11844читачів
145177коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: