🖊 Результати конкурсу прози та поезії VivArt! 🖊
war prose

Електронні книги / Пригоди (869)

Мені би

Мені би в небі літати

Й свободу в душі мати

І нести кругом хороші вісті

По всім країнам ,в кожному місті.

Мені би в небо злетіти

І силу своєї любові проявити

Й знати все на світі

Куди я можу прилетіти,

Коли вчинки покажуть кінцевий шлях,

Тоді прилетить за мною птах,

Птах-що істиною зветься,

Яка в серці біллю озветься.

І покаже птах що я за життя робила

І що жити правильно я не вміла,

Так як в серці пустота,

Яка до пекла мене довела.

Хоч й літала я за життя

Та впала навіки після смерті

І канула я в небуття…

Ніхто не згадає про мене-всі забули,

Мене як і інших-кари не оминули,

Тож зараз висновок роблю,

Що не так як треба я живу

І що мінятись мені треба,

Поки не прийшов за мною птах,

Що показує мені дорогу життя в снах.

...

Діана Гобой

Доленосні віражі

У довгу дорогу я зібрався

Із ворогами я змагався.

З різними людьми я справу мав,

Я спраглим душам шлях знайти допомагав.

Про себе забути я мав заради щастя інших,

Себе не віднайти в дорогах грішних,

Оце я знаючи тримався,

Любов’ю до рідних рятувався,

Віра сили надавала,

Мене у світі цьому тримала!

І те що долею називаєм випробування

Наші не оцінять старання,

Якщо дорогою зла ми підем,

То душі свої в пекло заведем,

Піддавшись гріху ми будем тліти,

Гірко розкаємося порушивши обіти.

Доленосні віражі наші дивні,

Ніколи не знаєш що станеться з тобою

І досягти перемогу любою ціною

Й усе може змінитися у мить,

Нам раю довго свого непродовжити.

Лиш би себе не загубити в дорозі,

Жаль не всім допомогти ми в змозі,

Тож цінуймо те що маєм а інше виб’ємо у долі,

Нам все під силу коли з небесами ми у змові!

Головне в житті віра і мета,

Ніхто і ніщо не зупинить коли тверда воля твоя.

Не страшно уже бо є в душі мир і любов

І ми виборюємо щастя знов,

Почавши шлях спочатку як завжди,

Ми не зламаємося під час боротьби,

Коли близька перемога ми в передчутті насолоди

І кожен за свої труди отримає нагороди!

...

Діана Гобой

Шлях воїна

Клинки наготові готові до битви,

Нема місця наївності та жалю,

Виписував в ритм сліди гострі як бритви,

«Свободу-казав він- я подарю».

Відстоюючи права слабких,

Він не відхилявся від слів тих,

Що в серці ніс через фальш світу,

Підіймав людей до бою проти гніту.

Вірив лиш хранителю і Богу,

Захищав Вітчизну і любив сім’ю,

Казав: «Я світ кращий творю!»

Стерпить біль смуток і страждання,

Не покладається він на гадання,

Шлях до кінця свій пройде,

Він гордо через дикі края бреде.

Знає курс давно намічена карта

Й розфарбована планом парта.

...

Діана Гобой

Гімн перемоги

Немає сенсу питати «що було б» або «якби»,

Пора іти й збирати торби,

Ні життя ні люди не є складні,

Просто розуми і серця їх тверді.

Нема по що печалитись й радіти,

Пора припинити смітити,

Сенс життя буде таким як ти поставиш,

Тоді до себе ти птаха удачі приманиш..

Нема того чи іншого але ти не журись,

Пора пізнати істину: «Спинись! Змінись».

І хоч здається тобі що ти ніхто, але виклик кинь,

Зрозумій що в кожного доля своя і кожен є особливим,

Попри те що здається тобі наче не є достатньо милим.

Досить світу щось доводити і прогинатися під гордих панів,

Я зрозумію якщо ти не захочеш виходити зі своїх снів,

Адже в мріях солодко жити коли хаос в реальності,

Не чекай від сучасних людей ти нормальності.

Є лиш ти один-від самотності не втекти,

Мало хто тебе пізнає але шлях маєш пройти,

Не здавайся не вбивай себе їм на потіху,

Ти знайдеш ще Рай і отримаєш втіху,

Лиш вірою творити чудеса зможеш,

Любого страшного сильного ворога переможеш.

...

Діана Гобой

Опьянівші душі

Вони закривають не лише замки але й серця,

Не зможе прекрасне прийти в їх життя.

Ключ не знайти чи двері не ті,

Промокли під холодним дощем ЗМІ.

Коліщата тріщать та дзвони дзвенять,

А душі опьянівші так солодко бринять,

Заглушаючи біль розчарування й огиду,

Померли предки від стиду,

А нащадки з позором живуть,

Усе необхідне для щастя беруть,

Але пустота надто переповняє,

Їх ідилію гармонійну ламає.

...

Діана Гобой

Неборак

Всі вийшли заміж подруги. І друзі

ся одружили. Тільки я ще ні..

Все риюся, мов півень у пшоні

на перлами засипаному лузі.

Чого шукає серце заскорузле -

Невже таку, як тебе, Наталі?

Як під собов не чуючи землі

За Лідкою вганяє жвавий Гуслік

біжу до тебе - тільки ти пішла

в концерт, на виставку, чи ще яку дрібницю.

Твій ключ лежить байдужо на полиці.

Помешкання, неначе мангишлак

заселений баскими тарганами,

холодне й темне, хай би трафив шляк.

Так мій до щастя перервався шлях.

По сходинках даремно граю ґаму

уже не в терцію, але секунд-мінор.

А там десь у гарячій світлій залі

тебе ж акорди інші прив'язали

і ти вливаєшся у чужорідний хор.

А десь далеко Віктор Неборак

чи Цибулько, что хто іще не знаю,

на тебе вірші хижо наставляє

морфеми мелючи, мов гаспидський вітряк.

І ти, рядком устрелена з нагана,

схиляєшся в забагрений фотель

знечулена, як Вільгельміна Телль,

безтямна, безпорадна й бездоганна.

...

undyber

Жива та мертва вода

Сонце згасало. Замовк рев бою,

вітер смердить гнилою кров'ю.

Лапи та руки, хутро та ікла,

люди, перевертні, велетні, брукси –

дивна, жахлива битва.

Розплющені срібні кулі, пролита свята вода,

душі воїнів в небі, для монстрів відкриті пекла врата.

Ерік, нащадок Андрія, того що першим апостолом став,

сплюнув, сорочкою витер прокляту кров з ножа,

Очі підняв, сум та горе, Елі Зеведовій казав:

«Вони прийдуть знов, знов буде битва,

марна трата наших людей.

Лютий породить нових вервольфів».

«Тому, - відповіла вона, - потрібні «жива та мертва вода»».

«Один з нас помре» - каявся він.

«Так, ціна за плід з дерева знань – життя.

І це буду я, - смикала мушлю на шиї вона, -

а потім прийду уві сні, так дізнаєшся ти про тайну води».

Пішли вони до гирла Євфрату, у квітах і листі заходу сонця

тримав її руку, сльоза на щоці і тайна у снах:

«Знання як дощ, а мова – роса. Вода - це слово».

Ерік дізнався, нащадок промовив. Лютий зник.

Попел по вітру, вороний крик відспівував вовка.

...

OLhatarab
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🖊 Результати конкурсу прози та поезії VivArt! 🖊
20.09.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

От і настав час привітати переможців та учасників з результатами "IX Всеукраїнського літературного конкурсу «VivArt»"! 🥳

... Детальніше
Блоги
Друга книга - все!Злата Соловей
02.10.2023
Вітаю! Нарешті завершена друга книга серії "Джерело Лаверн", і я запрошую її читати: https://arkush. ... Детальніше
Привіт, осене або Блог осінніх текстівЛана Філлі
02.09.2023
Хто з вас любить осінь? А хто ні? А хто любить про неї писати? Перегляньте свій творчий доробок - д ... Детальніше
Допомога 13 окремому зенітному кулеметному батальйону Мавка (Ганна Заворотна)
12.07.2023
Мій знайомий письменник, журналіст, фотограф, музикант, природоохоронець, політолог, кандидат політи ... Детальніше
🇺🇦 З Днем захисників і захисниць України! 🇺🇦Аркуш
01.10.2023

Щира шана всім, хто зараз боронить нашу землю та наближає перемогу! Дякуємо за вашу звитяжну працю! Повертайтесь живими та неушкодженими! 💙💛

Слава захисникам і захисницям України! ✊🇺🇦

... Детальніше
Друзі, роман "Срібло і золото" закрито для редагування і доповнення. Джей Даркош
01.10.2023
Оновлену версію і нові глави очікуйте орієнтовно в січні. Дякую всім, хто читав, коментував і підтри ... Детальніше
Партнер-кармаАйлін Руж
02.10.2023
Коли знаходиш свою людину, що в точності схожа з тобою, твоїми смаками, світоглядом, але є одне «але ... Детальніше
На Аркуші вже:
7715читачів
76653коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: