Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

Електронні книги / Пригоди (1224)

Жива та мертва вода

Сонце згасало. Замовк рев бою,

вітер смердить гнилою кров'ю.

Лапи та руки, хутро та ікла,

люди, перевертні, велетні, брукси –

дивна, жахлива битва.

Розплющені срібні кулі, пролита свята вода,

душі воїнів в небі, для монстрів відкриті пекла врата.

Ерік, нащадок Андрія, того що першим апостолом став,

сплюнув, сорочкою витер прокляту кров з ножа,

Очі підняв, сум та горе, Елі Зеведовій казав:

«Вони прийдуть знов, знов буде битва,

марна трата наших людей.

Лютий породить нових вервольфів».

«Тому, - відповіла вона, - потрібні «жива та мертва вода»».

«Один з нас помре» - каявся він.

«Так, ціна за плід з дерева знань – життя.

І це буду я, - смикала мушлю на шиї вона, -

а потім прийду уві сні, так дізнаєшся ти про тайну води».

Пішли вони до гирла Євфрату, у квітах і листі заходу сонця

тримав її руку, сльоза на щоці і тайна у снах:

«Знання як дощ, а мова – роса. Вода - це слово».

Ерік дізнався, нащадок промовив. Лютий зник.

Попел по вітру, вороний крик відспівував вовка.

...

OLhatarab

Що ховає ліс

Ліс похилився додолу. До скону,

Надивився на рани пітьми.

Вже він знає, що приховує мова,

Приховують ті, хто прозвались людьми.

Тіло чує, коли й де болить,

Як злітає у небо безкрає.

Крила ріжуть і томляться вмить,

Відчувають, що хтось помирає.

Війна у неземних краях не завжди така бездоганна.

Ховаються тексти в товстих скрижалях,

Що кричать, яка правда, на жаль, невблаганна.

Ріжуться хмари навпіл від сили,

Що струмує від дужих створінь.

Ступить на землю старий сизокрилий-

Бог невмирущих і давніх тремтінь.

Розколються землі і край нездоланний

Відчувається гарний кінець.

Та розум той їхній був завжди спонтанний.

Пару годин, і ось – він вже мрець.

Вже кілька днів безперестанку,

Небо різнилося від різнокольорових хмар.

Кричали створіння від ранку до ранку,

Всі проклинали свій дивовижний дар.

І, мабуть, все. Скінчилась битва.

Та чи потрібно воно тим,

Хто втратив давно свою силу,

І крила не належатимуть їм?

Магія не допоможе у пізнанні того відчуття,

Що приходить останнім у мозок,

У бажання вернути життя.

У страху поринути в морок.

...

Світлана

"Серце Дракона"

Серце дракона - це виріб з крихкого кришталю.

Блиском своїм причаровує різних людей

Тих, що готові вбивати булатною сталлю

І тих, що від нього одного хапають ідей

Серце дракона - це виріб із золота гордий.

Цінність його надважлива для світу людей.

В бій іде воїн сміливий, високородний

Та менестрель за спиною, в потоці ідей.

Мрія про золото косить народ вже повсюди.

Лицар, уражений, також приходить туди.

Тепло. В корчмі музиканта заслухались люди.

Він же вояку просив берегтись від біди.

Він же просив, "не ходи до дракона, о пане.

Віриш чи ні, та створіння він не бойове.

Совість твоя тобі впише такої догани,

В день коли мирна істота за дарма помре"

"Віриш, чи ні?" - не повірив, пішов і вернувся.

Бард лиш з цікавості йшов по широким слідам.

Бризнула кров. Музикант від жаху одвернувся.

Серце дракона в руках, популярність у дам...

Воїн сидів, вихваляючись вбивством недавнім.

Могила з'явилась на пагорбі біля нори.

"Був ти колись чудотворним створінням прадавнім,

Я ж бо просив тебе, Ящір, молив, не помри.."

Квіти з'являлися часто, та зносились вітром

А менестрель все приходив, приносив нові

Корчма, наповнені кухлі, м'ясо та срібло.

Воїн губив там думки та печалі свої.

Остання квітка лягла на поверхню могили

Посмішка, ніж менестреля і кров по землі

Воїн все біг, все на гору, з останньої сили.

Плата за вбивство - найближчого смерть на горі.

...

Іміраель

Ми не змогли

Сховалась я від тебе,

Лихого гемона потреби,

І полетіла

У незвідану країну, туди, де...

Ні, не небо синє.

З’явилась у кімнаті з гробом,

Таким містичним, трансільванським гробом,

І вкрилась

Пеленою вічного туманного буття.

І все це через твій укус, прокляте ти ікласте творення!

Змирилась я з новими силами,

Що дані випадково не були.

Вони чекали.

Чекали чого?

Війни, ніби між нами і людьми.

Без мечів, без огня

Вся наша сторона була,

Бо хотіли

План ми провернути,

Що камнем спотикання став і скрутою.

Ми разом руки зжали,

Хоча на відстані перебували.

Та Всесвіт зробив так як треба,

І заслужили

Бути покинутими чародійної сили.

Відлежувались тіла роками

Тих побратимів, що своєчасно воювали.

Вони ще дихали, їх врятували!

Але навіщо? Вже давно вічними стали.

І надто сильні пальці

Перебирали

Волосся моє біле, від магії зомліле.

...

Вікторія

Невдале полювання

Невдале полювання.

Бережком, біля води,

влаштувались два хвости.

Сонце гріє, припікає,

котам шубки вигріває..

Вітер травами шурхоче,

кущ листочками тріпоче.

Весна, зелень, птах співає,

у воді окунь стрибає.

Рудий хвостик муркотить,

ласим оком вдаль глядить.

- Може, Мура, попливеш?

Ти, ще той у нас пловець!

Дві хвилини, а то й менш,

здобич у зубах і кролем,

повертаєшся спогорда.

От і все, уха готова!

Ти впіймаєш, тую рибку!

Хитро мовив, зовсім тихо.

- Що ти видумав таке?

Киця кинула,- Авжеж!

Зараз, шугону, як пес!

Плавати та ще й ниряти?

Зовсім загубився в часі!

Сам влізай, мочи свій хвіст!

Не випробовуй мою злість!

Перс, спокійно, повів далі,

спостерігаючи з засади.

- Рибка, бач, далеко,

не впіймати легко.

Якби ж то, ближче підпливла,

То впіймав би, на раз два.

Ти дивись, яка вертлява,

то із ліва, то із права.

Б’є хвостом, плюскочеться.

Ой, як їсти хочеться!

Добре їй, в воді, привільно.

Подивись! Тільки кола по розбіглись.

- Так,- засумувала, Мура,

- Не завмре і на секунду.

Розглядати це – тортури.

Піду пташок попильную.

На дубочку ціла зграя

всілася. По розспівались.

Сполохаю, по стращаю,

диви, молода й безпечна

в лапки мені і зірветься.

У траві, зашурхотіло,

киця, вуха, нагострила,

до травички притулилась.

Мабуть мишка і побігла.

Рудань, злегка, потягнувся,

не повівши навіть вусом.

- От нема тобі роботи,

виловлювати цю гидоту.

Може вона ядовита,

ще потравишся, гляди-но!

Повернімося додому.

Нас чекають. По любому

щось дадуть. Можливо шинку,

яйця, сир або печінку.

Почимчикували дружно,

бережечком, лугом, лугом,…

по стежині, до домівки.

- Лапами перебирай! Побігли!

Чи забувсь вдягнуть кросівки?

Поспіхом, сказала кицька, -

Чуєш, десь собака лає!?

Хвіст добряче потріпає!

Пильним будь, рудий лінивцю!

Ти не в себе на подвір’ї!

По зривались, полетіли,

в траві хвостики згубились.

...

Марія Чирич
16+

Малюк

Рідний край де народився.

Малюк на ноги як підвівся,

та с першим кроком,

одразу загубився.

Коли ішов під ноги

не дивився.

Чиплявся,падав,однак

підвівся,обтрусився.

І не збагнувши,

від рідної хатини віддалився.

З прозорими очима,

У бурному житті і зовсім закрутився.

Минув вже час.

Він згодом засмутився.

Лише збагнув.

Дитиною пішов,

А дідом зупинився.

...

Arthur Nomad
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂
29.04.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Нещодавно ми продовжили опитування у нашому телеграм каналі на тему "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

... Детальніше
Блоги
💚 З Днем Києва! 💚Аркуш
26.05.2024

Де колишуться віти
Закоханих мрій...
Як тебе не любити,
Києве мій!

... Детальніше
Як вища історична освіта допомагає творчостіМавка (Ганна Заворотна)
26.05.2024
Як магістр історії й археолог в анамнезі я чітко уявляю світ своїх фентезі в історично-культурному к ... Детальніше
I на мудрім дідько на Лису гору їздитьЛана Філлі
26.05.2024
Або чому так важливо невпинно перевіряти інформацію. Блог-каяття. Пам'ятаєте мій блог про подарунок? ... Детальніше
ПАРТНЕРИ ПРОЄКТУБосорка
26.05.2024
Дорогі автори грандіозного роману «Босорка»! Від імені керівництва Міжрегіональної Академії управлін ... Детальніше
Поділіться вашим досвідом — збагатіть сучасну історіюProza.ik
25.05.2024
Доброго часу доби, аркушівці! Привіт вам від прозаїків 🌚✨ Маємо для вас ініціативу: розповісти про ... Детальніше
Марафончик взаємного читання.Крапка
07.05.2024
Бачу на Аркуші різні конкурси та цікавинки. От і собі вирішила спробувати. Хочу перенести досвід з ... Детальніше
На Аркуші вже:
11065читачів
127187коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: