🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Нуар (68)

18+

Відчути твоє кохання

Ранок після сварки,

Як ранок після зґвалтування —

Таке ж спустошення та рани.

Ти кажеш: «Послухай»,

А я не хочу.

Вуха стомилися

Кожного разу чути одне й те саме.

Я хочу піти.

Хоч раз побачити захід сонця.

Минуло чотири роки як я його не бачила,

Бо ти ревнуєш мене навіть до сонця.

Я хочу нарешті відчувати пестливий вітер

На своїх плечах.

Чуєш, вони не належать тобі!

Я повертаю ключі у дверях

Нашої затишної квартири.

Ось вона свобода.

Я відчуваю удар деревʼяного тупого предмету.

Біль дзвенить у голові

Та розповсюджується тілом.

Щось тепле тече з носа.

Подаю у твої обійми —

Ніжні та тремтячі.

Ти зізнаєшся у коханні і міцно притискаєш:

«Нікому не віддам».

Я кохаю тебе.

03.07.2024

...

Olya Ollivandrovna

В кайданах

Горе і злість, заздрість, ридання

Кожного мучать з рання до рання.

Наче у камері в'язнем сидіти,

Сонце застлавши, в темряві скніти.

Бачачи слабкість нею впиватись,

Роблячи зло — на добро сподіватись.

Сіючи зерна хамства поволі

З тим урожаєм носитись до болю.

Будь-який дотик як катування,

Страх відкриватись, пізнати кохання.

В своїй тюрмі добивати життя —

Тільки в неволі нема майбуття.

Знаєш, а двері насправді відкриті.

Вийди нарешті, цінуй гарні миті.

Досить втікати, спаливши мости.

Просто звільнись і усе відпусти.

...

Amara

GRISEO (СІРИЙ)

Небо безмежно сіре,

Люди — неначе зомбі,

Буцім шукають щастя,

Але все рівно стрьомні.

Ходять усі ліниві,

В головах дує вітер.

Їхні думки жахливі,

В них не хватає літер.

Може їм трішки сонця?

Та розігнати хмари?

Кожен відчує легкість,

Зникнуть якісь кошмари.

Адже усім потрібні

Ніжність, любов і ласка.

Й навіть якщо заперечать,

Це ж тільки буде маска.

Зараз, у цю хвилину,

Той, хто тобі важливий,

Хай це від тебе почує

Й стане на мить щасливий.

...

Amara

Життя за містом

Життя за містом прекрасне,

Коли пташки співають,

Поля широкі своїми барвами переливають.

Там тиша і духовна нуга,

Проходить потрохи світська туга

І дух обновляється ранньою росою,

Духовний мир приходить з весною,

А восени й взимку сидиш біля вікна

І поглинаєш з книг жадібно знання.

Й ніщо на пусте не відволікає,

Негатив за горло вже не тримає.

...

Діана Гобой

САКРАЛЬНА ЖАЛОБА ЗА КОЛИШНІМИ АБО НЕЗДОЛАННИЙ БАР'ЄР В ДВІ СОТНІ (ТЕМАТИЧНЕ ПРОДОВЖЕННЯ НИТТЯ)

Моє фартове і улюблене число дев'ятка.

Отож римуй собі, а хочеш не римуй -

На кожну вхоплену двухсоту взятку

Один підписник мовчки: "йди собі... іще вполюй".

ПОЯСНЕННЯ ПОЯВИ ВІРШУ ВИЩЕ!

Так я ж їм дав вже чистий спокій, а вони втікати!

Так хоч тепер вже мають твердий ґрунт чого зникати.!

...

Леонід Данільчик

Потік вільних думок

Я віднайшла свій спокій у вирі думок,

Не мучить більше ржавий заскок,

То таки мій тотем рятує від безсилля,

Сміливе бажання і трішки вміння.

Потік вільних думок мене веде,

Нехай той чарівник доленосний мене знайде

І помістить в казку й все розкаже,

Мій біль та смуток тоніком примаже.

Де ти і де я й куди все несе,

Чи батько нас вдома прийме,

Чи мати паляничок напече,

А дорога нас все веде і веде.

А чи так все легко й просто як здається,

Чи може розгадувати загадки доведеться,

До щастя лише один крок ступити,

Але йому не вдається мене полонити.

...

Діана Гобой

Alive

Тарган на полотні - то достовірна тема,

То невгамовний крик, істерика шалених.

Аби могла, розкидала б ще й диких вошей

На дзеркала нуди, допоки то все зношу.

Кліща у нерв, у ребра сколопендри ноги,

Ляща в мізерне. Бренди - то буття тісного.

Ляд самоти, що точиться з-під мук незграбних,

Бо по завісу хтось одну із рук украв в них.

А ти дививсь на стуки паразита-вірша,

Зжер всі оті думки, аби не стало гірше.

Подумав, що відчув ту ледь фатальну вроду,

Що то alive, і враз свободи кайф погодив.

...

Квіла Безодня
18+

Melancholia

У карцері самотності,

Де демони співають,

Пізнаєш свої сутності,

Що душу розривають.

Туди ніхто не вломиться

І зовсім не врятує,

Бо все, що там відбудеться,

Нікого не хвилює.

Ти станеш в танець з демоном,

Піймаєш кайф і ритм.

А потім з диким стогоном

Здійсниш останній вдих.

...

Amara

Шмаття

Ти сидиш наодинці, слухаєш радіо.

На мізинці синці, сумний, безпорадний.

По підлозі розкидані відчаю ґудзики,

Попід синім диваном довічно твій бруд такий…

Із естетики - то патетична станція.

Там ще й досі пісні, від яких не збавитись.

Попід килимом дно заливає озером.

Поки то назирав, під водою й коси вже.

Із її життя геть ніяк не випірнеш:

Голограма стала ледь пропащим виміром.

Ти транслюєш біль крізь проєктор розмислу

На нудьги суцільне тіло, розійшлось по шву

Диво.

Ти сидиш наодинці, залип на́мертво,

Мов порожній звук,

Наче шмаття вкрадене.

Під ступнями шлейфом відбитки на́зирці

До її зіниць. Голова - то нас стільці.

...

Квіла Безодня

Пазл

Коли мене вб'єш, ти прокинешся скутий, проте не сумуй.

Не треба трагедій, це глюк в твоїй скрині, один на один.

Крізь нетри світів ти прийдеш у ту мить, де колись уже був.

Твоя надсвідомість панічно збунтує фортецею снів.

Коли ж я піду, ти на мапі життя намалюй мене знов.

Жбурни ту мотузку сумісністю слів і свого відчуття,

І поки є сенс, синім листям печалі встелюся я вздовж

Тебе площини ірреальністю дива під гомін уяв.

Ми наче ще тут, то ж кажу тобі пошепки: то був не ти,

І це таємниця. Без губ розповісти не вистачить слів.

Ми дивні обидва. Така бездоганність. То помста з глибин.

Із болю серцевого пазлу буття, мов намиста, зволів.

...

Квіла Безодня

Зсув

Крик, що боїться губ.

У скрині відчай.

Не кажи що не чув:

Бо лунало як мінімум двічі.

Зрив. В твóї двері стук.

Заснув без свічки.

То жаги мучить зсув,

Що волочить собою трагічно

В глиб. На підлозі куб:

Сюрреалізм личить.

Вхід шпигує павук,

Аби ти не поцупив розбіжність.

Кляп. Ти сидиш в кутку.

Зв’язані руки.

Дай тобі покажу

Крик, що боїться губ на обличчі.

...

Квіла Безодня

Сонце і місяць зустрічались

Сонце і місяць зустрічались,

При світлі полудня прощались.

Кожен з них вступав в свою стихію,

Кожен з них мав свою мрію

І так конкуруючи завжди,

Вони миритись мусять знов,

Бо що таїти правди

Ніхто із них не в силах зняти окову,

Що доля їм так написала

І яка на відстані їх тримала.

Дружити не могли бо надто різні

І шляхи разом в небі вести їм- затісні.

Знаходитися разом їм неможливо

Та хіба ж станеться те диво,

Що разом їх зведе

І що буде їхня дружба вічна- не промайне?

Колись можливо буде це

Та зараз не в силах нічого змінити,

Тож буде так як є.

Сонце й місяць зустрічались,

Але один з одним не знались,

Лиш небо одне ділили,

А щось змінити не зуміли

Тому один від одного на відстані були,

Да так шлях один до одного й не знайшли.

...

Діана Гобой

Маска

То був гротеск! У всьому пишнота

Облудний блиск, примарність й гострий присмак

Снували всюди, крізь теперішні літа

Химерні постаті, та були надто близько.

Здавалось все безглуздим витвором уяви

Якогось божевільного митця,

Що збанкрутівши від думок своїх появи

Хотів лишити слід свій для взірця.

Повсюдно у семи світлицях

Юрмились гості ті, як мари наяву

І час від часу все мов застигало,

Раптово вгледівши лиш маску ту нову.

Приглушений лиш сміх лишався у повітрі

Та зразу плив він навздогін думкам

І звуки музики ховав у собі вітер,

Що линув з-за старих віконних рам.

Один удар годинника старого

Кривавим світлом б'є крізь шиби ніч.

І вальс, що стих хвилину лиш потому

Враз відновив всю велич цих сторіч.

Забувши про усе на світі, гості,

Відкинувши такий природний людям страх,

Пішли на зустріч бархатистій млості

Коли весь світ повільно обертався в прах.

Дарма, цьому нічному маскараду

Судилось бути лиш одним із тих жахіть.

По той бік мурів, де знайшли відраду,

Також, нажаль, нікому не щастить.

Один за одним падали химери.

Він йшов повз них із виглядом мерця.

Вогні згасали з кожним його кроком

І кров все капала з-під маски у лиця.

5-6. 04 2023

...

Uliana

В реве́рсі

Лінчевські сцени,

Коли ти хворів на мене.

Ковтав мов гіпоалергенне геном гієни,

Мучивсь от гігієни размежування.

Коли ти мною запа́х.

Кому би то було до вподоби?

Страх,

Подив екзистенції.

Всі ті навіжені хороводи,

Де, куди б не водили,

Зроду не відмити вени

Відтоді

Ані милом, ані ковтком свободи,

Ані кілком сирени.

У закутках

Ванни

Під піною сохнуть рани.

В ревéрс заклякло життя.

Коли ти не зайшов до кімнати,

Не ви́микнув дýмки,

Не вмочив рук у воду,

На примусив стогнати на всю хату так, що вже й не пізнати, хто то волав,

Щоб приборкати цього кохання анклав,

Щоб ніколи, мовляв, не стратити

Мук його вроди.

Добре що хоч на камеру зняв.

Привабить

Блідавістю

Копій.

...

Квіла Безодня

Довгождане літо

Ось і настало довгождане літо

І усі погані спогади й турботи змито.

Це пора радості, це сонце в небесах,

Це яскравий блиск в очах.

Життя сповнене безліччю випробувань,

Але літо прекрасне віддає нам свою дань,

Дає щастя, оптимізм й нову спробу

І подорожей нових кожного літа знову.

Приголомшливе літо таке для людей дороге,

Тому що усі знають: воно знову і знову прийде

І закружляє у вирі пригод,

У танці приємних турбот

У відчутті яскравість затуманить голову

І буде ще довго варте найкращого спомину.

Літо- період нових відкриттів і змін феєричних

І літо переливає барвами кольорів незвичних

І закликає скуштувати плодів свіжих,

Відчути солод соків їхніх ніжних!

...

Діана Гобой

Коли прийде весна

Весна та прийде чи ще ні,

Але буде точно уві сні,

Пташки співають надворі

І тепло поселяється в моїй душі.

На небі ні хмаринки й сонце усміхається,

Тобі мені і всім щоб радісно і легко було,

Воно у волоссі нашому грається

Й зазиває в небо аби благо на землю зійшло.

Ще зовнішніх ознак нема та відчувається її прихід,

Неначе край усіх бід

І ти знаєш що скоро все оживе,

Тріпоче в очікуванні серденько твоє.

Ти готуєшся зустріти її обіймами,

як свято котре покінчить з війнами

І запанує лад у всім світі,

Немає іншої для цього миті!

...

Діана Гобой

Осінній сад

Осінній сад,в повітрі свіжість кружляє,

Мене в полоні своєї чарівної краси тримає.

Крізь дощ промені сонця різнобарвними кольорами переливають,

В душі моїй мелодію безтурботності грають.

Осінній сад в душу спокій приносить

І мене у вихорі чарів носить,

Здається звичайні дерева та листя,

Але чари в них є

І будуть чари ті завжди ,навіть якщо безліч століть промайне.

Я стою листям окутана- як одежею

І вже не хочеться бути зв’язаним мережею,

Бо коли ти серед природи ,хочеться відпустити усе

І тоді здається погане пройде

І сили в собі віднайдеш,

Коли подих природи вдихнеш.

А я стою і слухаю як дерева таємниці шепочуть,

Мене вони в час негоди під свій покров взяти хочуть.

Ворони каркають, голуби снують у пошуках їди,

Дивлячись в їх очі –бачу їхні мольби.

Осінній сад живе своїм життям як люди

І куди не глянь видно їхні труди,

То гнізда на деревах, то плоди у нірках про запас,

То будиночок з піску по якому мурави снують раз-у –раз,

В їхніх жителів саду є безліч роботи

І поки її не зроблять-не лягають спати доти.

Жолуді рясніють на землі,

То білочці призначаються ці плоди,

А сповзаючі черв’ячки –пташенятам,

Яких нагодують їхні мама з татом.

В усіх життя вирує,

А моя душа це пам’ятає і в дні смутку спогадами цими смакує.

...

Діана Гобой

Який з мене до біса класицист

Який з мене до біса класицист!

Я рвати ладен голими руками

цей вірш, щоб виючи вовками

рядки у світ тікали через міст

кленовий... До сонета, бач, заліз,

і в нього душу вклав, неначе камінь

мертвотно магнетичний. Заарканив

я зграйку рим. І вбив їх до заліз.

Як тиші хочеться поглухлому мені

від плачу й стогонів, коли вони одні

зі мною Чорним шляхом шкутильгають...

Такої тиші - аж кричить вона

і б’є крилом врата закриті Раю...

А бог на неї лається з вікна.

...

undyber
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
На кого я підписанаМавка (Ганна Заворотна)
19.07.2024
Не співпадає із опублікованим раніше ТОПом) Олена Шапран: https://arkush.net/user/2818 Кумівство)) А ... Детальніше
Сучасний світ Мері Поппінс
20.07.2024
Стільки всього хочеться сказати, стільки думок крутиться у голові, стільки ідей... Але ж як усе це с ... Детальніше
Посмертні присвятиХаотика Душі
20.07.2024
Пишучи свій перший роман, я відчула щось незвичайне. Коли я дійшла до кінця, то вирішила написати пр ... Детальніше
Нова главаСванні Блек
20.07.2024
Привіт. Я хотіла продовжити той темп, який задала собі в червні, але деякі події мене трохи підкосил ... Детальніше
10 цікавих фактів про новелу "Оголення"Ігор Лінлі
20.07.2024
Я тут написав допис у своєму телеграм-каналі з 10 цікавими фактами про мою першу новелу. Посилання: ... Детальніше
Генеральне прибирання у списку відстежуваних мною авторівMoonrise Darkness
19.07.2024
Підтримую ініціативу Химерного і також дуже рекомендую авторам навести лад у своїх підписках. Настав ... Детальніше
На Аркуші вже:
11844читачів
145179коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: