День народження Великого Кобзаря! 💙💛

Електронні книги / Сучасна проза (2167)

Маріуполь вознісся

В будь-якій точці планети, тримаючись за руки в підвалі, чи сидячи в інтернеті, вони відчували себе частиною цілого народу. Навіть якщо знали, що їх вже відспівали… під уламками світу азовстальського заводу.

Що змушує їх захищати? Хіба ти не боїшся, питала мене мати. Ні, я страху не маю – а одну лиш ненависть. Ми їх всіх покараєм. За сльози солоні, за життя закатоване у полоні. І не смертю їх навіть. Вже ніколи росіянин не пізнає милосердя.

Війна правду ховає. Але не ця, ця очі світові відкриває. Навіть якщо світ до правди не готовий. Хто досі був чистий – забруднився, спотворнів.

Нам молитви читають і карбують медалі, наші тіла винесли зі скелету Азовсталі. Нас із дому забрали, надарили букетів, а в столиці українська весна. Її видно з вікна, без вікна і навіть з-за грат фільтраційної в’язниці.

Колись це скінчиться, я не знаю, коли, але відновиться границя. Після перемоги, відбудови після. Маріуполь живе.

Маріуполь вознісся.

...

Пані Отож-бо

...не воїн, а лиш жертва...

Шукаєш виправдань собі, коли опинився у безпеці?

Шукаєш виправдань, коли навколо не холодно, а тепло?

Не можеш відповісти: чому живий, а кращі інші мертві?

Не можеш зупинити потік сліз, бо ти не воїн, а лиш жертва?

Стііій…

Не бий себе ти, не лупцюй.

Не лий ти сльози, не горюй.

Бо ти стаєш лише нікчемнішим, огидним.

Не бачу більше я в тобі людини.

Ти стаєш звіром, загнанним і кволим,

Постійно просиш усіх про допомогу,

У той же час не здатен допомогти навіть собі:

Просто хоч краплю сенсу в собі знайти.

Про. Що. Ти. Кааажеш…?

Що. Я. Нічим. Не краааща…?

Що. Я. Лиш. Егоїст?

О, так. Я не альтруїст!

Але іншим я не брешу.

Втекла, бо я слабка, не сильна.

Втекла, бо жити божевільно я хотіла.

Втекла, бо безпорадною була,

Піти на подвиг не змогла.

Втекла…

...

Дарія Гульвіс(Денисенко)

«ЗАЙДАМ – ЗАСЬ!»

НА МАЙДАН!

Я – не Каїн, не кат,

Тільки й Авелем бути не хочу.

Не підставлю щоки.

І свій нарід топтати не дам.

Я не звикну! Не зникну!

Хочу прямо дивитися в очі

Всім народам-сусідам.

Рід мій древній – не дань!

І свобода – не дань, не дарунок:

Її здобувають

У вогні, у борні й у крові,

Тільки кров – не вода!

Як гряде небезпека –

У нас так одвіку буває:

Ми народне скликаємо Віче.

Ми йдемо на Майдан!

(Любов Сердунич, 2009, 2013)

...

Любов Сердунич. Письменниця
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
День народження Великого Кобзаря! 💙💛
09.03.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Т.Г.Шевченко

... Детальніше
Блоги
Мені сьогодні 30 років :) Катерина Бондарєва
29.03.2024
Можна написати дуже довгий пост про те, скільки я всього зробила, скільки країн побачила, проектів н ... Детальніше
Той морок Олександр Твін
29.03.2024
Сьогодні близько 13:00 викладу нове оповідання Доволі незвичайне темне фентезі Заходьте почитати) ... Детальніше
Про опенколМай Мальцев
29.03.2024
Миру! Одна з моїх неприємних робіт — розсилка повідомлень щодо не проходження текстів у номер. Я поч ... Детальніше
"Демони Розумового Горища" тепер і в аудіоформатіЮгин Кобилянський
28.03.2024
Неймовірна Dodo Vess озвучила декілька віршів з моєї збірки поезії "Демони Розумового Горища" Тому ... Детальніше
Коли є ідеї, але немає моральних силДар'я Мацелевич
28.03.2024
Всім привіт :) Я зараз трохи поміняла вид діяльності та проходжу навчання для отримання сертифіката. ... Детальніше
Про оповіданняДіана Вінтер
28.03.2024
Завжди, коли пишу або читаю оповідання, думаю, що його можна було б перетворити в книгу. Розкрити вс ... Детальніше
На Аркуші вже:
10065читачів
112860коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: