День народження Великого Кобзаря! 💙💛

Електронні книги / Фентезі (3586)

Чорнокрил та Альвен

Лети, Чорнокриле, минаючи зорі

До тої, ким мариш щоніч уві сні

Поміж поетичні рядки та прозові

Руйнуй перешкоди, лети й навісній

О, Альвен, краси неземної ельфійко

Молю, не спали дужі крила його

Він прагне любові твоє і тільки.

Дай промінь надії від світла свого.

Зустрінь ти героя свого поцілунком

Омий його рани холодним дощем

І душу, що прагне спокою й рятунку

Звільни від оков. І насить його ще

Своїми вустами красуні-богині,

Коханням, надією в краще життя.

І хай від сьогодні, від зараз, від нині

Союз цей несе щасливе буття.

...

Ігор Лобзік

Темний воїн

На обладунках твоїх морок,

У візерунках диявольських завмер.

В очах твоїх блакитний холод,

У них застиг до бою голод.

На шоломі твоїм заруби,

Обличчя біле в шрамах.

У посмішці лихій застигли,

Брами гострі зуби.

У павутинні чорний щит,

Супутник вірний твій.

Закриє лихе серце,

Що темрявою б’ється.

Сталевий меч - часів відлуння,

На ньому кров почвар отруйних.

А на чобо́тах попіл,

Від згарищ тих, що на боло́тах.

Під рваним акетоном шкіра,

Землею вологою просякла.

Твоя могила, що відпустила,

Не прийняла тебе, не прихистила.

Ти чуєш дзвін - він бісів дражнить,

Тобі дорогу вірну вкаже.

Твій кінь з туману на вершника чекає,

Крізь нього холод ранку пропливає.

На цвинтарі хрестів похилих,

Стоїш в розритій ямі.

Круків знайомий голос,

А на кістяшках збитих рани.

Ти воїн темряви, недобрий син.

Дитя пітьми та грому.

Сідлай коня мерщій, й лети чимдуж!

Герой портрета невідомий!

...

Давидкін Микола (Ангелнік)

Зелений дракон

Зелений дракон над містами літає,

де люди з блакитною кров'ю у жовтих тілах

свій край від навали щодня захищають,

долаючи труднощі, горе і страх.

— Не вірю, оце так жага до свободи! —

захопленню змія немає межі:

— бракує їм тільки крила допомоги,

в додаток хвоста, що належить мені.

Подам я їм лапу, а навіть чотири,

ще зуби і подих вогняно-жаркий,

аби спопелити навік темні сили,

щоб чорт не вилазив з болота якийсь.

А далі засію той край верболозом,

що вмиється ріками вилитих сліз,

закрию державу від бід і загрози,

кордоном розкинувши зелені ліс.

Калиною всію обвуглені частки

землі, що поглинула кров козаків,

а там, де тілами заради нащадків

герої лягли, захищаючи світ,

розстелю діброви, прикрашені буком,

поблизу розставлю соснові бори,

і хай яворина розкаже онукам

за що помирали їх предки колись.

Кущем ялівцю я оздоблю могили

всіх тих, хто безслідно пропав по цей день.

Гілки бузини із любов'ю лягли би

на дім спочивання невинних дітей.

Та зараз між іклів моїх перемога,

що ревом нестримним так рветься з грудей.

Її подарую в річницю дракона,

підтримати хочу цих вільних людей.

(Грудень 2023 р. - січень 2024 р.)

...

Роман Фещак

Нам не пробачать "нас".

У мого щастя проміння сонця

В очей куточках, і теплий сміх

Я був зустрів його, незнайомця,

На розі трьох лісових доріг

Маленька ластівка з півдня світу,

Де ще не чули, що йде війна

Він дивувався на шкірі квітам

І називав їх на імена

Він не лякався моєї вроди —

Зіниць прозорих і гострих вух

І попри те, що людського роду, —

Спокійно линув до моїх рук

Коли мене називали "вбивця",

Він тихо хмурився і мовчав

А потім — знов — цілував ключиці,

Тулився скронею до плеча

Такий вразливий, тремтів навпроти

І сльози бігли з намоклих вій

Він вивчив біль мій на смак і дотик —

І я забув відчувати біль

Я говорив йому: треба бігти;

Я знав, що нам не пробачать "нас"

Він усміхався нестерпно світло

І шепотів щось про "другий шанс"

Війна, я бачив, його вбивала,

Але він вірив, що вщухне лють

Лють обернулась гірким металом

І розкроїла наївну грудь

Він падав в руки мої у тиші,

Лишивши знищений світ німим

І сонце вийшло — востаннє — вийшло,

Щоб згаснути разом з ним.

...

Julie Ria

Пісня найманців

Лязкіт мечів,

Голос набату.

Кличуть до бою,

По крові братів.

В них за спиною,

Засніжені гори,

Сила вітрів,

Та старих Королів.

Найманцям світять,

Півночі зорі.

Місяць люб'язно,

Їм вказує шлях.

Стало домівкою,

Поле двобою,

Смак перемоги,

Та кров на руках.

В снах лише бачать,

Коханок вродливих,

Золота дзвін,

Мінестрелей пісні.

Смак перемоги,

Їх кличе звабливо.

Шана загиблим,

На вічній війні.

...

Олександр Мокієнко
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
День народження Великого Кобзаря! 💙💛
09.03.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Т.Г.Шевченко

... Детальніше
Блоги
"Демони Розумового Горища" тепер і в аудіоформатіЮгин Кобилянський
28.03.2024
Неймовірна Dodo Vess озвучила декілька віршів з моєї збірки поезії "Демони Розумового Горища" Тому ... Детальніше
Коли є ідеї, але немає моральних силДар'я Мацелевич
28.03.2024
Всім привіт :) Я зараз трохи поміняла вид діяльності та проходжу навчання для отримання сертифіката. ... Детальніше
Про оповіданняДіана Вінтер
28.03.2024
Завжди, коли пишу або читаю оповідання, думаю, що його можна було б перетворити в книгу. Розкрити вс ... Детальніше
І знову перезапуск збіркиЮрій Запорожець
28.03.2024
Черговий перезапуск саги "Трохи пізніше опівночі". https://arkush.net/book/12924 Цього разу озпові ... Детальніше
Перша спроба зробити буктрейлер до книгиКатерина Тішенська
28.03.2024
Вітаю всіх!) Помітила, що чимало письменників, прагнучи якнайкраще презентувати твір, роблять буктре ... Детальніше
Персонажі "Кола Крові.Покручі"(візуал)Milante Gotham
28.03.2024
Нарешті в мене дійшли руки зробити це, точніше розібратись, як вставляти фотки. На першій Енджел і С ... Детальніше
На Аркуші вже:
10065читачів
112846коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: