З Днем Вишиванки! 💙💛

Електронні книги / Сучасна проза (423)

Я лиш живу і говорю

Я лиш живу і говорю

Не маючи ніякий намір

Не хочу я і не гоню

Та за увагою тих камер

Говорю може дивно, так

А може тихо, несміливо

То хай кричать, я дам їм знак

Мої слова - не ворога, дитини

Якщо нема дороги в рай

Ми власноруч збудуєм сходи

В серцях ти страху не шукай

Ми не чекаємо погоди

Пройдемо темінь, грім і зливи

Не буде в світі раю - навіть пекло

Та що би там не говорили

Свободі в серці нашому не вмерти

Ми не дамо, ми станемо стіною

Якщо зруйнують цеглу всіх мурів

Уже достатньо на планеті гною

Як не дослухаються наших слів

Не вбачать крики, може й ріки сліз

Але почують шепіт сили й волі

Від нього не сховаєшся, він скрізь

Він з нами, він з тобою, він - зі мною

Бо кожен з нас борець, козак, сміливець

Бо кожен в своїй суті захисник

Бо кожен з нас, де б не був - Українець

А ворог чорнокрилий майже зник

І зникне, знаю, на колінах буде

Стояти перед кожним він із нас

І вірю я, ніколи не забуде

Той шепіт, що зламав його нараз

...

Надійка щось пише

Війна

Вставай Вкраїно гордая

Вставай на смертній бій

Іде війна народная

Ти вірю переможеш в ній

Ти переможеш, знаю, Україно

Ми мусимо здолати силу зла.

З народами планети житимем єдино,

Щоб більше не приходила війна

Війна-це голод, плач дітей

Вона їх сиротами змалечку зробила

А скільки обездолених сімей

В свої незвідані і тяжкі пустились

Війна-це сльози матерів,

Які синів у невідомість відправляли

Багато з них вже не почують слів

З якими мама їх на фронт благословляла

Війна-це розлука сердець, що любили

Самотність, юних душ ридання

Війна ти обрізуєш мрії крила

Навіщо забираєш у юних кохання

Та ми здолаєм злого супостата

Червона згине раша і путінська москва

І вірю буде син і буде мати

І збудуться пророчі, Кобзаря, слова

...

Сергій Деркач

До коханого. Репресованого

Прокинулася в інститут збиратись.

Одразу зрозуміла, що мені

Хвилин 15 треба почекати,

Щоб привітання кинути тобі.

Та написав ти, що тебе забрали.

Ще, виявляється, о сьомій сорок дві.

То як же... Я так сильно сподівалась,

Що легко все обійдеться тобі.

Збирався ти на допит вирушати.

До ворогів народу усього.

Збирався сам... Але забрали з хати...

Ще й восьмої години не було.

Ще в Україні діти тихо спали,

У Білорусі починався день...

А ти ішов. Вони тебе забрали.

Вони — потвори, схожі на людей.

За що ж тебе невинного карати?

За те, що любиш Білорусь свою...

За те, що не мовчав і мовив правду

Про ту державу, владу і брехню.

За те, що ти розповідав про мову,

Історію, культуру для людей.

І що не втратив білоруське слово,

Що поглядів тримався, та ідей.

Тебе забрали. Ти не повернувся.

На тебе увесь день чекала я.

Я визволю тебе. Я не боюся!

Хоча й маленька квіточка твоя.

Вже довго інформацію шукаю.

Та не дістати, бо ніхто не зна.

Постійно скрізь і всюди добиваюсь

Деталей справи: вирок? Чи нема?...

Твого я повідомлення чекаю:

«Я повернувся, мила, ось дивись!»

Але ти там. Там справу розглядають.

І телефон без змін. Усе мовчить.

І що з тобою буде, я не знаю.

Відпустять чи затримають тебе...

Тобі, мій білорусе, обіцяю.

Всіма шляхами визволю тебе.

А в Україні ще війна триває.

Не долетять тобі мої листи.

Та ти і сам про це чудово знаєш,

Хотів країні ти моїй допомогти.

Але не встиг. Тебе забрали з хати.

Ненавидять вони тебе за те,

Що Білорусь хотів ти врятувати.

І Україну, й мову, і мене.

...

Дана С.

Прийшла війна

Прийшла війна

не скажу, що не жданно

Іх московії, проклята, вона

Не із книжок і нами знанна.

Прийшла війна

принесла гул гармат

Із московії, проклята, вона

до зброї стали син і брат

Прийшла війна

по суші і воді кремлівська навала

В Україну наче голодна саранча

на мирні села і міста напала

Прийшла війна

Та Україна цього вже чекала

Донбасом була навчена вона,

як бити москалів вже знала.

Прийшла війна

в оселі і серця людей

Летять ракети в мирнії дома

Це сльози матерів і плач дітей.

Прийшла війна

густо дороги біженцями вкриті

Домівки залишить заставила вона

шукати долі кращої у світі.

Прийшла війна

горять театри, дитсадки і школи

І знову смерть несе кримлівська сатана

таке не забувається ніколи

Прийшла війна

це брязкіт зброї, фронтові дороги

Та в Україну ще прийде весна

відчуєм друзі радість Перемоги!

Прийде весна

я вірю Україна переможе

Ми в поле жменю вкинемо зерна

і відбудуємо будинки і дороги.

А ви запам'ятайте злії московіти

прийдеться вам, за злочини відповідать

І з Україною сьогодні люди всього світу

готові правду гагському суду сказати

Був Нюрберг в сорок п'ятім, гітлера судили

Не зникнуть з пам'яті ці терміни і дати

Та путлера, ці злочини, нічого не навчили

Ну що ж мусить за все відповідати.

...

Сергій Деркач

...не воїн, а лиш жертва...

Шукаєш виправдань собі, коли опинився у безпеці?

Шукаєш виправдань, коли навколо не холодно, а тепло?

Не можеш відповісти: чому живий, а кращі інші мертві?

Не можеш зупинити потік сліз, бо ти не воїн, а лиш жертва?

Стііій…

Не бий себе ти, не лупцюй.

Не лий ти сльози, не горюй.

Бо ти стаєш лише нікчемнішим, огидним.

Не бачу більше я в тобі людини.

Ти стаєш звіром, загнанним і кволим,

Постійно просиш усіх про допомогу,

У той же час не здатен допомогти навіть собі:

Просто хоч краплю сенсу в собі знайти.

Про. Що. Ти. Кааажеш…?

Що. Я. Нічим. Не краааща…?

Що. Я. Лиш. Егоїст?

О, так. Я не альтруїст!

Але іншим я не брешу.

Втекла, бо я слабка, не сильна.

Втекла, бо жити божевільно я хотіла.

Втекла, бо безпорадною була,

Піти на подвиг не змогла.

Втекла…

...

Дарія Гульвіс

Ну, ... , війна!

Ніби час зупинив свій біг невпинний,

Ми втратили лік однакОвим дням.

І немає різниці, який день тижня,

Лиш телефону дзвінок єднає серця.

Як у вас? Привіт! Тиша? Добре!

Сирена волає? Ну, … , війна!

Над кимось ширяють гелікоптери.

А десь нЕлюди з землею рівняють міста.

_

Якщо хочеш кричати - кричи, не бійся!

Якщо вмієш, небу шли молитов, тихі слова.

Десь вклоняються козаки побратимам загиблим,

Розуміючи - шляху назад більше нема.

_

Сніг лягає на мертве залізо рівно,

Ніби білого саванну пелена.

А навкрУги згорілі подоби людей,

Як ті привиди, що їх не бере земля.

А земля такої наруги не стерпить,

Все ж не білий лист паперу вона.

Хоч і пишиться завше історія кров'ю,

Та навіщо ж нам усім такі письмена?

_

Якщо хочеш кричати - кричи, не бійся!

Якщо вмієш, небу шли молитов, тихі слова.

Коли в небі над нами смерть співає,

І реве навколо вогню стіна.

_

А небо буде плакати, із криком дитячим,

Весняних дощів теплими слізьми.

Та завжди за темрявою приходить світло,

Й завше до пекла вертаються чорти.

І я знаю точно, всіх чортів відспіваєм.

Забере їх з собою чорне ніщо зими.

І коли навкруги запанує тиша,

Повернуться домів козаки, України сини.

...

Олександр Мокієнко
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
З Днем Вишиванки! 💙💛
19.05.2022

Щиро вітаємо всіх аркушиків з Днем Вишиванки! 🙂💙💛

... Детальніше
Блоги
Слава Україні, аркушикиНезнайомка з країни мрій
26.05.2022
Слава Україні , аркушики! "Просто друг , або Дівчина з мого сну" Завершена! Запрошую до читання І щ ... Детальніше
Мій переїзд з ЖЖМ. М. Безрук
26.05.2022
У зв'язку з широкомасштабним російським вторгненням в Україні блокують увесь російський домен Інтерн ... Детальніше
Нове оповідання "Земля крові"Віталій Дуленко
25.05.2022
Написав я оповідання "Земля крові" на тему патріотичної містики. Для мене це було чудовою можливістю ... Детальніше
Таласум 2Айя Нея
24.05.2022
Таласум чоловік може грати на кавалі або на гайді. Таласум може мати форму тварини — буйвола, барана ... Детальніше
🇺🇦 Наші автори на війні 🇺🇦 Івасик АнатольАркуш
24.05.2022

Слава Україні, Аркушики! 🇺🇦

Сьогодні розпочинаємо важливу рубрику "Наші автори на війні". Будемо розповідати про тих талановитих письменників, що відклали свої рукописи і пішли захищати Україну у лавах ЗСУ, ТРО та інших спеціальних формувань. Героям Слава! ✊🇺🇦

... Детальніше
АнгелінаKa_Sy
24.05.2022
Ангеліна, по дорозі додому, неочікувано впала на рівному місці. Біль пронизав все її вгодоване тіло, ... Детальніше
На Аркуші вже:
2654читачів
10885коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: