Електронні книги / #гори (22)
На краю землі
Знаєш, як це бути на краю землі?
Тут палає безодня, але немає чаклунства.
На заході сонця розгоряються вугілля мрії,
Повітря пронизане світлом, наче небо без дна.
Золото торкається сині, лиже вода хмаринки... Жива дивина...
Оксамит зеленої млості килимом розмальований у груди...
А зірки... Ах, зірки!.. Кажу ж, небо без дна.
Під цим простором спокій... Вдихнеш його — не заснути!
Кров розбурхує туман, у завісі вишуканості дум,
Стежкою річка між горами... вирує, реве, кипить.
Переплетені з вічністю тиша та безтурботний шум.
Нескінченна таємниця у всьому... Ця земля — магніт!
Хочеться слухаючи - чути. Бачити! Не просто дихати — вдихати!
Насолоджуватися та радіти кожній миті дня.
Саме тут, на краю землі, справжня благодать.
Саме тут розумієш, що життя — ексклюзив! А все це є буттям!
~10•вересень•2017~
...
Оксамитова осінь Карпат
Осінь в цей край заходить дуже тихо-красиво.
Зігріває душу кольоровим листям в перехрестях дощу,
Шипінням річок, шепотом трав наповнює крила,
Та повітрям свободи віддає всю себе досхочу.
Гори вражають своєю міццю й оксамитом.
Засинають у хмарах... Полонинами душу рвуть.
Десь там бродять вітри... Тягне у незвичайний простір магнітом.
Величезні смереки линуть до неба... І розумієш: "ти зараз ТУТ!"
Природа ніби говорить цьому світу: "люби й згадуй!"
Цей дивовижний край поринає у серце осіннім теплом.
Водограй водоспадів диво казкове нагадує
В сонячних променях ніби створених чаклуном.
І закохуєшся в ці зірки й бездоганні гори,
Мальовничу красу блакитного неба, його глибину,
У тумани молочні, у воду живу й в осінні ліси неозорі.
...Та здається ніби потрапив у нескінченний сон наяву...
~14•09•2017~
...
Я зриваю зірки, мов яблука...
Я зриваю зірки, мов яблука,
Навшпиньки стаю – дістаю.
Позичаю стрічки в райдуги,
Вплітаю в косу свою.
По річках я стрибаю для забавки,
Хлюп у море – і хвилі йдуть.
Я ховатись люблю в затінку
Поміж гір, там мене не знайдуть.
2021
...
Заборонене щастя
Порушене світло заточує шрами...
Зроби мене сильною, пам'ятна думо,
Зроби мене бурею сизого дня.
Хай ти і пристрасна, зорана гумо,
Але не тутешня, але... крем'яна.
Спалені всі до одно́ї печатки,
Остання - в камінні, що змінює тон.
Їй - заховати позмінні зачатки
У той нетривалий порушено-сон...
І стукає камінь у литі хвилини,..
Мовби годинник, заточує вік.
І стигнуть плоди у найважчі години,
Якими стікає поламано-лік...
Сходжені гори бажають кипіти
Своїми літами і веснами крон.
Тільки зимове ніяк не пробити,
Бо осінь ввижається... дотиком скронь...
01.02.2024
...
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Слава Україні, аркушики! 🇺🇦
«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
Т.Г.Шевченко
... Детальніше