День народження Великого Кобзаря! 💙💛

Електронні книги / #диво (44)

Невидимець

Це небо було б, наче вдома, якби не дими.

Це місто було б, мов у казці, якби не руїни.

Ця тиша звучала би вітром, та знову гримить

І стогнуть у ранах земля та душа України.

Тривожаться, борються, люблять і рвуться із пут.

А я розриваю крильми світанкові заграви.

Збудив мене поклик дитини - і я уже тут.

Ось тільки знайти би того, хто мене оприявнить.

Того, в чиїм серці-горнилі гартується світ.

Того, чиї воля та сила - булат, а не криця.

Хто міцно стоїть, але ладен і вплав, і в політ.

Хто вірить у диво і в нас, але ще не боїться.

Того, хто не згуби лишень із небес вигляда.

Того, чия віра палка і зіркА, і безсонна.

Та істинний лицар, коли в його домі орда,

Хай гляне угору - в диму не побачить дракона.

А я би став поруч. А я б його в небо підняв -

Й земля би здригнулась од нашого вільного крику.

І ген би до обрію стала заграва заграв,

І знищила б тих, що людьми не були споконвіку.

Та знову на заході промінь останній зачах

І хором безладним співають у місті сирени.

В тіснім коридорі сумує за татком дівча,

Малює солдатам драконів і мріє про мене.

Душа її бореться, любить і рветься із пут.

Її не затримав притулок у доброму краї.

Мала войовнице, не втрать свою віру - я тут!

Не квапся рости - це болить.

Я тебе дочекаюсь.

...

Ольга Ткач

Міелі

У чудесному світі Ідилії

проживають солодкі МІЕЛІ.

Білолиці, тендітні, мов лілії,

З пелюстОк оксамитових плаття,

срібнокосі, з руками умілими,

а в думках мають світла багато.

Вони з цукру мурують будиночки,

Мармеладні розчісують трави,

Всі усміхнені й добрими вчинками

Не хизуються, щирі, ласкаві.

Їх садки із медовими росами,

Є зефірні мости та дороги,

Чимчикують міелі всі босими,

Аби щастя нестИ до убогих.

Вдінуть крила - і стануть маленькими,

Щоб пройти прострові тунелі,

зберігають своїми серденьками

Для людей диво-мрії натхненні.

Перетворять солону сльозиночку,

На камінчик морський незвичайний,

Двох закоханих в лютому зимному

зіштовхнуть випадково за чаєм.

І дитину вночі колихатимуть,

щоб матуся поспала ще трохи,

Полетять між дрімотними хАтами

До таких, в котрих сльози-горохи.

А під ранок з приємною втомою

Прилітають додому невчасно.

Щоби доля людська була доброю,

Їхні крила стають нашим щастям.

...

dracena72Natalka

ТРИ ДИВА

КАЛИНА

,,Стояла собі хатка - дірявий чобіток,

А в нім жила бабуся, що мала сто діток…»

Наталя Забіла

Здається, ніби, вчора, було ж це так давно,

Я доням гарну казку читала перед сном.

Забулися малюнки, віршовані рядки,

Та в спогади солодкі йшла в гості залюбки.

А знаєте, що сталось з бабусею й дітьми,

Як ми відклали книжку не на ніч, на роки?

Зима - снігами біла, весна - духмяний цвіт,

Там осінь знов за літом - десь ділись двадцять літ.

А діти у бабусі, як і мої, зросли,

в життя чудові мандри їх повели стежки.

І кожен у бабусі брав те, що взяти зміг:

Частинку її серця - любові оберіг.

Роздала до шматочка, провела за поріг,

Дітей благословила, щоб шлях легкий проліг.

Хустину білу взяла і, спершись до воріт,

Усіх з доріг чекала, щоденно з року в рік.

Мов іній, вкрив їй коси, коли ж прийшла весна,

Калина при дорозі у травні зацвіла.

В людей усмІшка тепла, в’їжджаючи в село,

Здалека - сива жінка, то ж кущ, як молоко.

Віночки білосніжні, як зірочки, листки,

а діти повертаючись, серденька принесли.

Калину обійняли, сльозинки, наче дощ,

Дитинство пригадали і як варили борщ.

Серця гарячі клали на квіточки дрібні,

Багряними ставали з них грона наливні.

Гірчать, немов розлука, калинові плоди,

Але ж які цілющі! Сердечко в них знайди.

МРІЯ ГОНЧАРА

Уяви море тепле, хвилями лоскоче,

історії шепоче, лиш розплющу очі.

Чи правда, може, ні, а хто це знає точно?

Одну з них розповім сьогодні вам охоче.

Гончар давно ростив у серці мрію дивну:

Створити щось таке, як Бог колись Людину.

Щоб ця земна краса усіх зачарувала,

зустрінуться тоді йому любов і слава.

Земля з глибин гірських дістала білу глину,

Джерел холодних - воду, а небо - краплю синю.

В долоні взяв, змішав, затанцювало коло,

Тремтіли струни сонця в хмарах загадково.

Тоненька, аж прозора, в майстра порцеляна,

народжується квітка - гарна і незнана.

На світ крізь неї глянув, так йому здалося,

звучить поблизу десь ангельське мед-голосся.

Таку ніхто не бачив, диво, наче з раю,

Бджоли почувся гул, нектар, пилок збирає.

Торкнулася крилом із фарфору пелюстки…

Зосталися від квітки й серця тільки друзки.

І розпач огорнув, від горя впав між трави

Та стало враз обличчя втішено - ласкаве.

Малі дзвіночки милі, дуже делікатні,

Наповнили повітря з неба ароматом.

Чи там завжди росли, гончар їх не помітив?

Шматочки порцеляни стали білим цвітом?

Кивають поміж листя щиро та привітно,

Зцілили серце вмить конвалії тендітні.

Забилось, ожило…Росу-сльозинку витер,

а мрії передзвін поніс на крилах вітер.

РІЗДВЯНЕ ДИВО

Дзвеніли в небі зорі, ледве чутно, ніжно,

це місяць цокав ріжками об їх кришталь,

Стрімкою променистою доріжкою

На землю Янгол в ніч Різдвяну поспішав.

Він до людей в долонях ніс з небес новину,

Як і давно колись до бідних пастирів,

Щоб привітали Матір і Святу Дитину,

І знову стоголосо зазвучав різдвяний спів.

Ступив на сонну землю, темно всюди й тихо,

не блимають у вікнах вогники ясні.

Невже поснули? Чи панує, може, лихо?

Хтось ніби схлипує серед дворів пустих?

У шубці за ялинкою, немов зайчатко,

Холодні руки і не страх, а синій сум в очах,

Дівчатко кучеряве кріпить паперову хатку,

Перлинки-сльози замерзають на гілках.

Ангелику, ти знав, що я тебе чекаю!

Дивись, яка красуня! Завтра ж бо Різдво!

Бабуся каже, що ця ніч велику силу має,

Бо до людей, хто щиро вірить, з неба сходить Бог.

Прошу, щоб мама повернулася з лікарні,

І усміхнувся тато, скасували карантин,

Так хочу вже у школу, друзів маю гарних,

І разом їхати в село, дідусь там сам один.

Благаю, зупини невтомний регіт воєн,

хай віруси в коронах зникнуть геть усі.

Вертеп у гості йде з дзвінкою колядою,

Земля неначе в пір’ячко загорнеться в сніги...

Прокинься, доню, люба, снилось що погане?

Ти плакала, молилася сьогодні уві сні...

Поглянь, як хтось ялиночку прикрасив між дворами!

Вставай, поможем татові повідгортати сніг...

Співали в небі янголи, раділи, що Різдво,

В снігах калина рум'яніла коло хати,

а над землею линуло: ,,Христос рождається! Славім Його!'

Бажаю всім щасливо святкувати)!

...

dracena72Natalka

Ранок

Сонце вранці піднялося

І на мить мені здалося,

Що народжується диво -

Стало ясно і красиво!

В небі пташка пролетіла,

І росинка затремтіла.

Погляд свій залишив промінь

На моїх теплих долонях.

І прокинулись жучок,

Мушка,бабка,павучок.

Білка хутко пробудилась,

Готувати заходилась

Для рідненьких малюків

Назбирала маслюків,

А зайчатко з-під росинки

Миє вуха,ніс і спинку.

Мишенята з ліжка встали,

З добрим ранком всіх вітали!

27.10.2021

...

Леньо Світлана
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
День народження Великого Кобзаря! 💙💛
09.03.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Т.Г.Шевченко

... Детальніше
Блоги
Мені сьогодні 30 років :) Катерина Бондарєва
29.03.2024
Можна написати дуже довгий пост про те, скільки я всього зробила, скільки країн побачила, проектів н ... Детальніше
Той морок Олександр Твін
29.03.2024
Сьогодні близько 13:00 викладу нове оповідання Доволі незвичайне темне фентезі Заходьте почитати) ... Детальніше
Про опенколМай Мальцев
29.03.2024
Миру! Одна з моїх неприємних робіт — розсилка повідомлень щодо не проходження текстів у номер. Я поч ... Детальніше
"Демони Розумового Горища" тепер і в аудіоформатіЮгин Кобилянський
28.03.2024
Неймовірна Dodo Vess озвучила декілька віршів з моєї збірки поезії "Демони Розумового Горища" Тому ... Детальніше
Коли є ідеї, але немає моральних силДар'я Мацелевич
28.03.2024
Всім привіт :) Я зараз трохи поміняла вид діяльності та проходжу навчання для отримання сертифіката. ... Детальніше
Про оповіданняДіана Вінтер
28.03.2024
Завжди, коли пишу або читаю оповідання, думаю, що його можна було б перетворити в книгу. Розкрити вс ... Детальніше
На Аркуші вже:
10065читачів
112860коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: