Електронні книги / #навчання (17)
Си Аїл Туа
Одного вечора, в вівторок,
(Можливо була тоді середа)
Хлопець з підручником типовим
В чарах призову розбиравсь.
Чомусь цей розділ підготовки
Не йшов детально, на біду,
А от навчитися кортіло –
Він мав у розумі мету.
Пара годин пробігли хутко –
З’явився перший результат! –
Пучки яскравих іскор кружать:
– Сі Оул Куа... Тьху, слимак!
– Си Аїл Туа, – фразу вивчив –
Чарівні форми, то не жарт!
Яким же чином жезл рушати...
У голові знайти закляк!
– Си Аїл Туа, – спроба двісті,
Відмінно жезл праворуч йде,
Але нога стоїть лівіше –
Відпрацювати треба й це.
Не будуть марними зусилля –
Повтор є батьком навчання! –
Вже о четвертій спозаранку
Завзятість привела к дивам.
– Си Аїл Туа! – легко й просто
Тепер створити світла вир,
Щоб в рунне коло серед спальні
Цукерок кошик опустивсь!
...
Присвята медику-студенту
Медик,таке просте слово.
Але яке має значення у кожного в житті,
Більшість нас пов'язують із корупцією,в якій ми не причетні.
Дехто вважає,що заради приколу вчаться,
І навіть дехто, бояться що дистанційники вийдуть та будуть катувати.
Але звідки ці а-ля стереотипи?!
Подивившись хоч на одного дистанційника,по обличчю можна зрозуміти,якою ціною молоді та завзятті,
Стрімкими темпами,хотіли знайти під час блекаутів частинку інтернету,щоб навчатися і мати розуміння.
Навчання попри перешкоди–важливий аспект для медика,
Тому,цінуйте кожного студента-медика,який вчиться та мріє бути саме тим кому скажуть щире дякую.
...
Учнівський гість
Присвячується моїй вчительці Української мови і літератури і класному керівникові Кушнірук Антоніна Петрівна
Пам'ятаю дні,
Як вчився я у школі.
Була у мене вчителька
Класним керівником.
Були у мене
Питань до чортиків.
Коли я йшов до неї,-
Я був неначе слон.
Із хоботом,
Звисаючим униз,
Ходив і запитував,
І мав із цього зиск.
Який - я розповідати
Вам не стану.
Щоб не піднявся
В мене тиск.
Багато шкоди за часів
Навчання в школі наробив.
Правду скажу,
Було, що і на заняття не ходив.
Чекав на мене батько...
З різкою в стільці сидів.
А я не йшов, Гуляв у парку.
Нових друзів там зустрів.
Дивно так!
Усе мені минулось!
Прийшов додому -
А батько з мамою у сні.
Тишком-нишком йшов навшпиньки.
Прокрадаючись до кімнати,-
Кіт занявкав
І собака загавкав.
Всіх на ноги підняли.
І мене також у тім числі.
Із переляканими очима
На усі їх питання відповів.
Батя навіть усміхнувся.
Запитав мене чи їв.
Мама довго не чекала.
Посадила мене за стіл.
Покормили. Дід повів бровою.
Мовив небагато слів.
Сказав: не будеш вчитися -
У селі пастимеш корів.
Ось, я виріс.
І в житті оцінки в мене різні.
Сам дивуюсь і не вірю я собі,
Що колись такий я був спокійний.
Не турбували зайві звуки.
Мав спокійний темп життя.
І себе також не слухав.
Не зумів опануватися.
Та прийшли нарешті ті часи,
Коли знання були на часі.
Хоч і не всим в житті я скористався.
Мій вчитель знав про це. Дізнався.
Я ходив до нього.
Заходив у його дім.
Хоч не завжди бував я в школі.
Був із мене учнівський гість.
Не міг застати мене вчитель вдома.
Батьки до мене не знайшли підхід.
Не брав я участі ні в чому.
Спасли мене від гніву Божого вірші.
Завдячуючи вірі в Бога
Та наполегливій праці вчителів,
Таки вийшли з мене люди.
Не забуду їх повік.
21.03.2023
...
Розвиток
Навчатися у кожну мить,
Ловити незнайомі хвилі.
Так цікавіше вочевидь,
Ніж тупо жити лиш "на чілі".
...
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Слава Україні, аркушики! 🇺🇦
«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
Т.Г.Шевченко
... Детальніше