День народження Великого Кобзаря! 💙💛

Електронні книги / #поезія_під_обстрілами (12)

Хто чекає, кого чекають присвячується...

Я знаю, ти повернешся з війни,

Ми вип'ємо з тобою за свободу.

Не буду відчувати я вини,

Що п'ю з тобою зараз я не воду!

Я знаю, що почуєш ти молитву,

Що кожен вечір тихо промовляю,

Ми разом пройдемо страшенну битву,

Й живим повернешся з війни, я знаю!

Чомусь не маю зараз я образ,

Хоч сердилась на тебе дуже часто.

Не треба мені зараз гарних фраз,

Не хочу час у нас словами красти!

Я знаю, ти повернешся з війни,

А я тебе смачненьким нагодую.

Не буде більше жодної стіни,

І ні про що я більш не пожалкую!

А пам'ятаєш, як ти обіцяв,

Що прийдеш лиш здобувши перемогу.

І цвіт калини раптом забуяв,

Неначе проводжав тебе в дорогу.

Я знаю, ти повернешся з війни,

А я тебе чекатиму довіку,

А зараз мене міцно обійми,

Немає кращого для мене чоловіка!

...

Ольга Ворона

...

Свої бридкі кістляві руки,

До горла простягла війна.

Нема життя - суцільна мука,

І горе випите до дна!

І сивина тепер в волоссі

У тих, кому лиш двадцять літ,

А діти стали голі й босі,

Смерть навіть їм шле свій привіт.

Небесна сотня із колисок,

Спокійно з неба споглядає.

Свої життя вписали в список

Тих, хто нас із хмар оберігає.

Наші ангелики малі,

Чому обрала доля вас?

Чому пішли ви із землі,

Невже для вас був смерті час?

За вас ми молимось тепер,

Ви кров'ю змили людський гріх.

Аби ж хтось з пам'яті нам стер,

Той час, коли ваш голос стих!

Пробачте, діти, нам за те,

Що не змогли вас вберегти.

І мак тепер весь час цвіте,

Ми мусимо перемогти!

Ціна висока за свободу,

Невинні діти полягли!

І в пам'яті свого народу,

Війну назавжди зберегли!

...

Ольга Ворона

...

У серцях українців зараз фронт,

Й відлунням в них лунає смуток.

А десь далеко - мирний горизонт,

Та зараз кожен день новий - здобуток.

Там десь далеко гарне майбуття,

Дитячий сміх і материнський спокій.

І руського солдата каяття,

Що був до нас колись такий жорстокий.

Все це колись... А поки знову ніч,

Що розсипа тривоги і печалі.

Зі страхом залишає віч-на-віч,

Із думкою про те, що буде далі ..

...

Ольга Ворона

Прощання

Я підіймаюсь уві сні,

Все вище над землею.

Мов та пташина навесні,

Лечу вслід за зорею.

Та, щось не так, я відчуваю,

Неначе все це не моє!

Я зараз чомусь забуваю,

Усе що так любив, своє...

Вже неважливо, що було,

Ось тільки щось болить у грудях...

Неначе взимку, замело,

Розчарувався чомусь в людях...

Що коїться? Не можу зрозуміти!

Прокинутись би вже скоріш!

І чашку кави ще б налити,

Та бути б вдома, як колись...

Ох... Як болить мені у грудях!

Чому ж я не прокинуся?!

Чому мене ніхто не збудить?

Я ж вранці з мамой стрінуся!

Літаю довго серед хмар...

Чомусь не можу сісти!

А щойно бачив я примар...

Про них би розповісти...

Ось річечка біжить, біжить,

І сонце щойно посміхнулось,

Та що ж це? Хтось в труні лежить!

І жінка поряд там здригнулась!

Заплющив очі. Я прокинусь!

Не хочу більше цього сна!

Від спрагу зараз я захлинусь,

Та жінка - маму нагада!

Вставай же швидко! Ти ж вояк!

А сна якогось взяв й злякався!

Та щось не можу я ніяк...

І тут про все я здогадався!

Так, я літаю. Так, болить.

Та вже я не прокинуся!

Моє то тіло там лежить.

В обійми більш не кинуся!

Не можу просто я піти.

Чимдужче маму обіймаю.

Пробач мені за все! Прости!

Чому ж її не відчуваю?!

Матусю, рідна, син твій тут!

Ти ж зараз дивишся на мене!

Он яблуні в саду цвітуть,

А там джерельце є студене...

Торкаюсь я твоїх плечей,

Кричу :" Я поряд! Подивися!"

Та не відводиш ти очей

Від сина, що в труні укрився.

Настав час свічки. З нею тану...

Так хочу тут побути ще...

Не знав, що в двадцять я дістану

Ворожу кулю у плече...

А з нею ще одну, у серце

І в мрії про життя

Що очі мами, як озерця

Що буде час для каяття.

Прости мене, я відлітаю...

Все важче залишатись тут...

Думками тебе обіймаю,

Та там товариші вже ждуть!

Яким так само не щастило,

З якими тепер буду я,

Бо сонце моє відсвітило,

Більш не триматиме земля ...

...

Ольга Ворона

До москаля

Ну що ти дивишся сюди, москальська мордо?

Кордони перейшов - одразу переміг?

Вкраїнською землею ходиш гордо,

Та за два дні до Києва дійти не зміг!

Москаль, що обізвав мене хохлом,

Пускаєш замість посмішки ти "гради"!

А в жилах тих хохлів - козацька кров,

Та звідкіля тобі було це знати?

Любив ти називатись старшим братом,

І завжди зверхнє ставився до нас.

Та ми тебе назвемо краще катом,

Що поділив життя на "до" і "після" враз.

Хотів здобути перемогу ти за день ,

Прикрившись від Європи "руським миром".

Обравши Україну за мішень,

Сліпим ти йшов у гріх за командиром.

Ти б'єш будинки, церкви, школи...

І забираєш у дітей дитинство!

Не буде тобі прощення ніколи!

Не зможемо забуть твого злочинства!

Чи знаєш ти у чому сила,

Всього вкраїнського народу?

Нам ближча до душі могила,

Аніж лишитись без свободи!

За правду, віру, за єдинство,

Нас на коліна не поставиш!

Поборемо твоє безчинство!

Ти душу вільну не задавиш!

...

Ольга Ворона

...

Ти , скажений психопате!

Людожер кривавий! Кат дітей!

Чи твоє життя щось варте?!

Скільки вбив невинних ти людей!

Ти вже проклятий на сьоме покоління!

Як і вся москальськая орда!

В тебе замість серця лиш каміння,

Ти-солдат диявола з кремля.

Ти прийшов із гордістю топтати

Землю, що належала мені!

Матері моїй, сестрі і брату,

Українській будь-якій сім'ї!

Ти -свиня кацапської породи!

Скоро в цій землі і проростеш!

Українці гинуть за свою свободу !

Ти ж, москаль , бур'яном зацвітеш!

...

Ольга Ворона

В пам'ять полеглим героям...

Сьогодні ти приїдеш, сину,

У мене ти герой тепер!

Бо в боротьбі за Україну,

Віддав життя своє, помер.

Сьогодні я тебе зустріну,

Та не всміхнешся ти мені.

Побачу тебе скоро сину,

Побачу, та лише в труні!

Ти обіцяв приїхать швидко,

І перемогу привезти.

Та замість цього, в душі бридко,

Бо змушена вінок нести!

Бо змушена тебе чекати,

У чорній хустці відтепер,

Час жити був, не помирати,

Та ти забув про це, ти вмер!

Я так тебе оберігала,

Моя душа була в тобі,

Безжалісна війна забрала,

Цей хрест нестиму на горбі!

Тебе сьогодні зустрічаю,

Востаннє сина обійму,

У вічне небо проводжаю,

Молитву Богу я здійму!

Мій сину, я молюсь за тебе!

Нехай же будеш ти в раю !

Мені більш іншого не треба,

За твою душу я молю!

...

Ольга Ворона

Дожити б ...

А в мене так давно триває лютий,

Не бачу я весняної краси.

Час зупинився, і ти став забутий,

Не чують більше зверху молитви.

Не квітнуть під вікном твоїм дерева,

І не лунає більш пташиний спів,

Іде війна, у ній нема перерви,

Як совісті немає у скотів.

Іде війна, триває дні і ночі,

Вже виплакали сльози ми давно.

До темряви так звикли наші очі,

Життя і смерть, все точно як в кіно.

Іде війна, а з нею і тривоги,

І серця наші терпнуть від біди.

Дожити хочемо усі до перемоги,

Та в мирний час нарешті увійти.

...

Ольга Ворона

Сто днів війни

Весна пройшла і мала назву лютий,

Сто днів зима не скінчиться ніяк.

До неї звикли українські люди,

І кожен з нас сьогодні свій вояк.

Вже літо йде... Солодка полуниця...

Черешня скоро з'явиться у нас,

Та як в зимі страшній не загубиться?

Як нам забути путінський наказ?

Сто днів журби, тривоги і печалі.

Сто днів пройшло, а лютий так і не мина.

Дівчата наші, досі гарні кралі,

В солдат, нажаль, перетворила їх війна!

А хлопці наші, то ще ті герої!

Ми тут спимо, завдячуючи їм,

Не жінку обіймають зараз, зброю,

Та часто згадують з теплом

свій власний дім!

Герої всі, з ким ми боронем землю!

Сто днів для нас ті стали страшним сном!

Та волю, правду, перемогу вернем,

Ще цвіт калини буде за вікном!

...

Ольга Ворона

...

А ти вже не така страшна,

І вже тебе я не боюсь!

Навіщо ти прийшла, війна?

Тепер за кожен день борюсь!

Навіщо сльози розлила,

Полониш душі біллю,

З собою горе привела

І наші рани трусиш сіллю?

Ятриш ти спогади гіркі,

Від них холоне серце!

Прокльони сиплеш вкрай гіркі,

І смерті ллєш з свого відерця!

Війна, ти думала тебе злякаюсь?

Почну я голову схиляти?

Від бід життя я не ховаюсь,

Я біди звикла проганяти!

Ти так хотіла стати катом

Мого вкраїнського народу.

Та замість того з автоматом,

Єдині стали Захід з Сходом!

Ми проженем тебе з країни!

Ти не здолаєш нас ніколи!

Ще відбудуємо руїни,

Ще буде квітнуть наше поле!

І прапор наш замайорить,

Й благословіння зійде Боже!

Війні народ мій не скорить!

Тебе ми разом переможим!

...

Ольга Ворона

...

Накинь на мене ковдру із надії,

Обіймами своїми захисти.

Удвох нам бути зараз, то лиш мрії,

Та все ж, тримай мене міцніш, не відпусти!

Закрий мене вуаллю із любові,

Від світу злого зараз тут постав паркан.

Ти пам'ятаєш, як колись, в розмові,

Твої слова були для мене, мов дурман!

Укрий мене турботою і словом,

Що з ніжністю на вушко шепотів,

Стоятиму сьогодні перед Богом,

Лише б на зустріч нас благословив!

Вдягни мене у шати з віри,

І сподівання трішечки додай,

Життя моє без тебе давно сіре,

Побути б разом день нам вдвох бодай...

...

Ольга Ворона

Наодинці з думками

Напишу я щирого листа,

І відправлю не кудись, до Бога!

Розкажу, як зранена душа,

Кожен день чекає перемоги!

Ще покаюсь, за гріхи усіх,

І близьких, і тих, кого не знала.

Помолюся за дітей своїх, чужих,

Тільки б доля їх оберігала !

Напишу про все, що відчуваю !

Попрошу нас всіх благословить,

Й тих, хто у чужому зараз краю,

Й тих, хто землю вдома боронить!

Я попрошу прощення для нас,

Відчував , щоб кожен українець,

Що Бог є, і в цей надскладний час

Гнів господній відчува чужинець !

Напишу я Богові листа...

З вірою у нашу перемогу,

Покажу зруйновані міста,

Вголос попрошу про допомогу!

Я схилюся щиро у молитві,

Тільки б Бог мене почув!

Скільки полягло в кривавій битві !

Тільки б мир нарешті в світі був!

...

Ольга Ворона
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
День народження Великого Кобзаря! 💙💛
09.03.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Т.Г.Шевченко

... Детальніше
Блоги
Той морокОлександр Твін
29.03.2024
Виклав нове оповідання Запрошую почитати ... Детальніше
Мені сьогодні 30 років :) Катерина Бондарєва
29.03.2024
Можна написати дуже довгий пост про те, скільки я всього зробила, скільки країн побачила, проектів н ... Детальніше
ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУСергій Волошин
29.03.2024
Спілкуючись зі своїми читачами, помітив одну особливість, на яку не знаю як реагувати. До сих пір не ... Детальніше
Весна і кохання. Флешмоб еротичних оповіданьМіло Севіч
29.03.2024
Шановні Аркушники, читачі, та гості, хочу запропонувати усім невеличку розвагу, а саме флешмоб. ... Детальніше
А знаєте, про яке місто на Аркуші пишуть найчастіше?Нівроку
15.12.2022
На Аркуші публікують свої твори вже 1162 автори з різних куточків України. Є письменники як зі сходу ... Детальніше
Конкурс Король/Королева крінжу.Таліана
07.03.2024
Кінець голосування! Голосування триває до 29 березня включно. Поставте оцінки під творами. Обов'язко ... Детальніше
На Аркуші вже:
10066читачів
112928коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: