До москаля

Ну що ти дивишся сюди, москальська мордо?

Кордони перейшов - одразу переміг?

Вкраїнською землею ходиш гордо,

Та за два дні до Києва дійти не зміг!

Москаль, що обізвав мене хохлом,

Пускаєш замість посмішки ти "гради"!

А в жилах тих хохлів - козацька кров,

Та звідкіля тобі було це знати?

Любив ти називатись старшим братом,

І завжди зверхнє ставився до нас.

Та ми тебе назвемо краще катом,

Що поділив життя на "до" і "після" враз.

Хотів здобути перемогу ти за день ,

Прикрившись від Європи "руським миром".

Обравши Україну за мішень,

Сліпим ти йшов у гріх за командиром.

Ти б'єш будинки, церкви, школи...

І забираєш у дітей дитинство!

Не буде тобі прощення ніколи!

Не зможемо забуть твого злочинства!

Чи знаєш ти у чому сила,

Всього вкраїнського народу?

Нам ближча до душі могила,

Аніж лишитись без свободи!

За правду, віру, за єдинство,

Нас на коліна не поставиш!

Поборемо твоє безчинство!

Ти душу вільну не задавиш!