Хто чекає, кого чекають присвячується...

Я знаю, ти повернешся з війни,

Ми вип'ємо з тобою за свободу.

Не буду відчувати я вини,

Що п'ю з тобою зараз я не воду!

Я знаю, що почуєш ти молитву,

Що кожен вечір тихо промовляю,

Ми разом пройдемо страшенну битву,

Й живим повернешся з війни, я знаю!

Чомусь не маю зараз я образ,

Хоч сердилась на тебе дуже часто.

Не треба мені зараз гарних фраз,

Не хочу час у нас словами красти!

Я знаю, ти повернешся з війни,

А я тебе смачненьким нагодую.

Не буде більше жодної стіни,

І ні про що я більш не пожалкую!

А пам'ятаєш, як ти обіцяв,

Що прийдеш лиш здобувши перемогу.

І цвіт калини раптом забуяв,

Неначе проводжав тебе в дорогу.

Я знаю, ти повернешся з війни,

А я тебе чекатиму довіку,

А зараз мене міцно обійми,

Немає кращого для мене чоловіка!