Темний воїн
На обладунках твоїх морок,
У візерунках диявольських завмер.
В очах твоїх блакитний холод,
У них застиг до бою голод.
На шоломі твоїм заруби,
Обличчя біле в шрамах.
У посмішці лихій застигли,
Брами гострі зуби.
У павутинні чорний щит,
Супутник вірний твій.
Закриє лихе серце,
Що темрявою б’ється.
Сталевий меч - часів відлуння,
На ньому кров почвар отруйних.
А на чобо́тах попіл,
Від згарищ тих, що на боло́тах.
Під рваним акетоном шкіра,
Землею вологою просякла.
Твоя могила, що відпустила,
Не прийняла тебе, не прихистила.
Ти чуєш дзвін - він бісів дражнить,
Тобі дорогу вірну вкаже.
Твій кінь з туману на вершника чекає,
Крізь нього холод ранку пропливає.
На цвинтарі хрестів похилих,
Стоїш в розритій ямі.
Круків знайомий голос,
А на кістяшках збитих рани.
Ти воїн темряви, недобрий син.
Дитя пітьми та грому.
Сідлай коня мерщій, й лети чимдуж!
Герой портрета невідомий!
...