Світло поезії
Розгорнуті крила — на вістрі меча
Танцюють слова.
Навколо вирує зловісно нічна
Моя самота.
Закутана тінню зубатих чортів
Очна сліпота.
Між демонів янголом став. Не хотів,
Та зброю узяв.
Розпеченим лезом обводжу пітьму —
Накреслюю знак.
Я довго вагався, страждав і збагнув,
Що слово — це дар.
Промінням гаптую піднесене "Я" —
Римую удар!
Повзти не збираюся, бо не черв'як —
Поезії маг.
Розгорнуті крила — могутнім мечем
Торую свій шлях.
Не бачу людей — відчуваю щодень
Інь/Ян у серцях.
Збираю до купи небесні рядки —
Антихрист укляк.
Поете, свідомість для світу розкрий,
Хай вірші летять.
(Травень 2024 р.)
...
Роман Фещак
