Світло поезії

Розгорнуті крила — на вістрі меча

Танцюють слова.

Навколо вирує зловісно нічна

Моя самота.

Закутана тінню зубатих чортів

Очна сліпота.

Між демонів янголом став. Не хотів,

Та зброю узяв.

Розпеченим лезом обводжу пітьму —

Накреслюю знак.

Я довго вагався, страждав і збагнув,

Що слово — це дар.

Промінням гаптую піднесене "Я" —

Римую удар!

Повзти не збираюся, бо не черв'як —

Поезії маг.

Розгорнуті крила — могутнім мечем

Торую свій шлях.

Не бачу людей — відчуваю щодень

Інь/Ян у серцях.

Збираю до купи небесні рядки —

Антихрист укляк.

Поете, свідомість для світу розкрий,

Хай вірші летять.

(Травень 2024 р.)