ПЕРШИЙ СНІГ

В ліжечку спало маля -

Солоденьке котеня.

За вікном в цей час нічний

Прийшло диво в його двір.

Зранку сонячний промінчик

Лоскотнув і цьомнув кінчик

Носика у малюка,

Що з під ковдри визирав.

Він розплющив оченята,

Радісно покликав: «Мама!»,

Стриб із ліжечка й на мить

Завагався та й застиг.

Далі крики, писки, вереск,

Тупіт ніжок й щастя шепіт:

що вночі прийшла зима

Снігом вкрила всі дома.

Сніг – пухнастий, білий, чистий

Покривав усі доріжки,

Всі дерева, годівнички

І його вчорашні хижки.

Бачив перший раз він сніг

Хоч і йшов вже п’ятий рік.

Чув лише від мами й тата,

Але ж сам не мав поняття.

Тож хутчіш почав збиратись -

Їсти кашку та вдягатись:

Щоб побігти пізнавати

Та мерщій в снігу скакати.

Сніг іскриться, сяє й тане

Ледве на долоньку ляже.

А хлоп’я його згрібає

Та довкола розкидає.

Щастя звуки линуть щирі -

Щось зліпив він із сніжини,

В кучугур стрибнув з розбігу

Та лизнути встиг крижинку!

...

Мара Мак (Марина Павленко)

Зілля відьмочка варила

Відьма знала, що хотіла

Й прутко взялася за діло:

В горні крильця кажана,

Ніжки півня, дзьоб орла,

Хвіст пітона й ріг козла,

Мухоморів додала,

Приперчила вовчим ликом

Та й поставила кипіти.

Варить зілля та співає -

Силу в поміч закликає.

Раптом чує - скрип і тиша,

Ніби хтось там зачаївся.

Відьма носом повела,

Що не чує удала.

Та й продовжила варити

Зілля й далі ворожити.

Варить-варить та колотить,

Щось під ніс собі бурмочить.

Чує відьма чортів дух

Притаївся в закутку.

"Милий чорте, йди но їсти!

Суп готов." А чорт аж свиснув!

З переляку - хрюк та стриб

Й почалапав, сів за стіл.

"Ти, коханий, чом сумуєш?

Не підходиш? Не цілуєш?

Я весь день те вигляда!

Де мій голуб пропада?"

Чорт з-під брів зле поглядає,

Де підвох чекать не знає.

Провинився, не згадав із річницей не вітав,

Ось сидить він та й чекає, як то жінка покарає?

...

Мара Мак (Марина Павленко)

Відзнаки