📜 Результати конкурсу "Фентезі поезії" від АльМор 📜
Конкурс "Квантова Україна"

Популярне за місяць

Нові книги

Нові вірші

Зоар

Чим далі «від» тим більше коло «до»,

І сторінки написані тендітним

Приємним почерком, немов хвиління сну

Де бриз гортає ніжним повіванням

Твій перший розділ і його останню

Главу життя, таку легку й солодку,

Що осторонь тримаєшся того,

Що змушує тебе прийняти виклик.

А все лиш далі й далі берегів

Що сходяться окреслюючи острів

Де от невдовзі явиться тайфун,

І твій гамак піймавши в сіті бурю

Зрихтує згодом болісну вуаль.

Але й тоді прив’язуєш себе

До континенту спокою, втікаєш

І першим рейсом мчиш на літаку

Чим далі «від», де хвиль не підіймає

Жахливий звір, до тихої землі.

Тому все далі й далі від роману,

Тому все ближче, ближче де фасад

Підкреслений карнизами й балкони

Підтримують каріатиди, їм

Квартирний світ покладено на плечі,

А в ньому спокій, затишок і сплін,

Що застилає сутінками речі,

Навпроти ж ліжка – ангели, вони

Такі ж бліді смертельно, як і постіль.

І ніч в тобі, і в місячному сяйві

Твоє волосся, зорями в очах

Виблискує жага і хіть голодна

І дотики нехай такі мов шовк,

Та на вустах здається тінь глумлива

Здіймається у посмішці, жаскна

І скрапує на серце від горіння

Холодного вогню. А за вікном

Пала Зоар у зареві ранковім.

24.02.2024

...

Володимир Каразуб

Книгозбірня

Книгозбірня. Сухозлотниця. Дзвінке свічадо.

Помаранчі. Потяг. Кам’янисто-гострий шлях.

Одна трильйонна – всі оці слова,

Та вже в нутрі моєму здійнялось торнадо,

Що страху і непевності поставило солодкий шах.

А потім мат. А потім – до трепету прекрасний мат.

Псалми. «Міста» і «Драми». Intermezzo.

Пісні. Любов і пристрасть. Жваве скерцо.

Тепер чомусь здається, мов кожна літера, тихенько й мимохіть

Неначе просить: «Та ж смакуйте, відчувайте, говоріть!»

А разом з тим перетворилась

На м’який і ніжний, солодесенький щербет,

Де кожна кома і тире – то спеції, що криють кухарський секрет,

Де слово – соковита ягода, що гілочкою вилась,

А речення, а зміст – то захоплення щасливця,

Що скуштував прекрасну страву й враз отримав щастя крильця.

Я знаю, знаю: скільки од і звершень подаровано мистецтву губ!

Творці, ціловані чуттєвими богами,

Збагнули велич слова за буденними бортами.

Розбили, знищили усіх лихих облуд.

Та вмить реактори у моїх жилах вибухають

Вибухають гнівом та нестримним болем:

Сотні архівів, сакральних, проклятих, мов чайки над морем

Верещать: скільки крові, скільки мук,

Скільки страху й болісних сполук

Відчули на собі оті творці, оті боги

Оті солдати, що ламали ворога дроти

Ті відчайдушні, запальні, що хапали мертві кулі

Й малювали український обрій, незважаючи на грози й бурі.

А ми? А що‌ ми? Що навколо?

Забули сенс, забули зміст, згубили ми усе

Потопили у екранах, беззмістовних фото,

Відірвали, мов безпомічне лясе.

І я казала, я відповідала:

Ні, прокиньтесь, годі, я прошу!

Та всі дивились так, немов я лахи вбрала

Й пришили мене сміхом по дурному шву.

Розучились міркувати, піддались омані

Й досі ми відштовхуєм своє

Легше реготать, мов блазні на вокзалі

Легше проказати: головне, що м’ясо всі жуєм!

Легше мати лайку, пестощі, розваги

Легше губи фарбувать, щоб не лишитись без уваги

Легше все важке, змістовне проминати

Треба далі ще розповідати?

Гадаю, що ні.

Шкода, що такі зараз дні.

Дні, що наповнились би вкраїнським звучанням

Та натомість б’ються з буденним бурчанням

Дні, що ввібрали б у себе вкраїнську гордість

Якби ж не напоролись на усталену, прибиту плоскість.

І от я думаю: хіба ж за це боролися творці й боги?

Хіба ж за це ламали ворога дроти?

Хіба ж за це вони тепер терплять і кров, і муки,

Страх і болісні сполуки?

Хіба ж за це ловили мертві кулі?

Хіба ж за це ступають попри грім і бурі?

Гадаю, що ні.

Шкода, що такі зараз дні.

А щербет отой, український, милозвучний

Усе ж таки прекрасний, усе ж таки до усмішки блискучий.

Блискучі наші букви і вуста – без іронії.

Блискучі наші подихи, блискучий крок

Написати б це на аркуші історії… історії, історії!

Чорнилом праведних незлих думок.

...

Дівчина на гойдалці

Бомбас

Я ненавиджу землю Донбасу, її вязкість, бридотну сиру

Як кайдани одягнені носиш, з кожним кроком сумуєш вагу

Скільки крові вона вже поглинула?

Скільки висмокче спраглих життів?

Наче шлунок гадини повзає і ковтає своїх й ворогів

Я ненавиджу землю Донбасу, її звуків відлуння глухі

У районах спустілих, покинутих, лиш війни чути гуркіт лихий

Вирви реготу в божевільній агонії

Друзки спалених нині надій

Все це чути лиш тут... Та емоції, вже не має ця хвиля подій

Я ненавиджу землю Донбасу, її сірих пейзажів кривих

Лиш руїна й покинуті марива, що гуляють в будівлях пустих

Тут життя лиш у норах - катівнях

Бється в стінах, шукає ріллю

Тільки вибухів зарева, вкроплення, додає в сіру фарбу вогню...

Я ненавиджу землю Донбасу, її спогади, щирі й важкі

Память втрачених друзів, загинувших, перетравлених в жерлах війни

Їхнім подвигам зведено памятник!

Терекони.... Ось цей монумент!

З часом ехом лунатиме - дзвонами, в поколіннях застиглий момент...

...

Slons856

Сліди

Крейда залишає слід -

Білі хвилі, кола, риски.

Слово має свій політ -

Надихає, хмурить писки.

Дії важать більше слів -

Це активна зміна стану.

Все змивають хвилі днів -

Тож повтор без перестану.

Шанс забути помилки -

Змити хвилею наступних

Дій і слів, чи навпаки

Закріпити спогад чутних.

...

Легрей

Мрія

На столі палає стрічка,

Вже розплетена коса.

Я долонями до неба,

Бо ти неземна,

Ти неземна!!!

Два озера, що навпроти,

В них блукає дивина.

І смарагд очей зелених -

Хвиля вій мене змива.

Ця хвиля вій мене змива!

Приспів:

Дві краплі спокути,

Пір'їнка до рути.

На мрію дитини

І трапиться диво.

То напій для серця

Без даху і краю.

Ти поруч зі мною -

Я Рай відчуваю.

День у день радію Сонцю -

Мружать очі два коти.

До твоїх принад дівочих

З малку із під столу йти.

Ти мені ж бо до вподоби!

І без всяких дивних чар

Ще із школи закохався,

Інших геть не помічав.

Я інших геть не помічав!

Приспів

Не відкрию таємницю:

Зорі є на дні криниці.

Так і я був задивлявся,

Підійти не наважився.

Той напій міцнів з роками

Та без зміни почуттів.

Я з тобою мила разом.

"Дякую"! Сказати хтів.

Приспів

...

Легрей

Нові аудіокниги

Останні оновлення

Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
📜 Результати конкурсу "Фентезі поезії" від АльМор 📜
16.02.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Вже завтра відбудеться фентезі-фестиваль "Аль Мор" 🦄🍀, тож настав час привітати переможців та учасників з результатами конкурсу “Фентезі поезії” від "Аль Мор"! 🥳

... Детальніше
Блоги
Майже 100 підписників, нові ім'я та обкладинки і Пропозиція ОзвучкиЮгин Кобилянський
26.02.2024
Чекав я значить 100 підписників, щоб змінити щось, а потім подумав, що і 96 доволі непогана цифра. ... Детальніше
"Флейс" статус ЗавершеноСонечко
27.02.2024
Вітаю! Радий повідомити, що моя перша велика робота завершилася! "Флейс" став для мене особливим. Ц ... Детальніше
Книги та видавництвоКіт у зграї
25.02.2024
Друзі, привіт! Буду й надалі відточувати свої навички у оглядах та " набивати руку " А поки, хотіл ... Детальніше
Таки я його втопив!Богдан Притула
26.02.2024
Не хочу здатись надто оптимістичним, але, здається, горе захлинулось у роботі – таки я його втопив. ... Детальніше
Перенесення квантового дня! ⚡️🇺🇦Дар'я Гребельник
26.02.2024
Ви звісно закидаєте мене капцями, але доведеться ще трохи подовжити "Квантову Україну" 😅 На жаль, бу ... Детальніше
Хто я? Я фанат темного фентезі.Ілва Стрілецька
26.02.2024
Усім привіт! Раніше я користувалась платформою Surgebook, але сьогодні я нарешті створила акаунт тут ... Детальніше
На Аркуші вже:
9689читачів
105909коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: