Сезонами життя

Багряним листям вкритий ранок,

жоржини за вікном цвітуть

і я за руку з листопадом

стежками жовтими іду.

Шляхи встелило білим пухом,

мороз схопився за рукав,

а Ковзанець за кожним рухом

слідкує, щоб скоріше впав.

Та я іду. В руках тростина,

зелене диво повстає

і тепла зірка щохвилини

наснаги жити додає.

Весняна мить за видноколом.

Зоря палюча стала в бій.

Незримим, та барвистим зором

вдивляюся у світ-глибінь.

Іду крізь зіткані тумани,

повз демонів в нічній пітьмі.

Холодні зорі замовкали,

запалюючи дні нові.

Невпинний маятник гойдає

літа, неначе в сповитку.

Вони повз мене пробігають,

я лиш краплинки див ловлю.

(Травень 2023 р.)