Сірість
00097
Сумним каскадом сірих відтінків
Вливається в оселю мою світло.
При нім нічого живого не відкрити,
А лише бродить сонно й безцільно,
Неначе пересох нестримний океан емоцій,
Лишивши тінню тільки лінь.
Наповнити хоч чимсь його не в змозі,
Лиш чекати кінця пітьми.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯