Донечці та сину
Як з'являються діти,
Напевно, лелека приносить,
А перш, ніж рознести,
Про кожного Бога розпросить.
Хто молиться, хто все ще вірить,
Хто злиться, хто проклинає,
Хто плаче, про те, що отримав,
Хто просить і в церкві благає.
Як з'являється день,
Усмішкою рідній дитині,
І більш за все на землі,
Ти любиш доньку та сина.
Жадібно хочеш забрати,
Їх біль, кошмари, досаду,
Але не забрать все собі,
А може не треба і брати .
Ростуть зі швидкістю світла,
Швидше, хай фізики спорять,
Ніжка була з долоню,
Кросівки вже не підходять.
Родимки їх цілувати,
Волосся торкатись, милуюсь.
Щастя вдихать - видихати,
Їх сонцю і світлу дивуюсь.
Біжать, вже не зупиню,
Летять журавлиним клином.
Ми з батьком завжди поруч з вами,
З нашою донькой та сином.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.