Відпустка

-копії з магнітофонного запису допиту підозрюваного в справі № 4967,

-неофіційна назва «Інцидент 24»,

-особистість підозрюваного достеменно не встановлена,

-переклад з іспанської та англійської здійснено Google Translate

Слідчий:

– Тобто, ви продовжуєте стверджувати, що не являєтеся Карлосом Ескобаром, більш відомим як Карлос Ігуана?

Підозрюваний:

– Я втомився повторювати це всім і кожному!..

Слідчий (із сумнівом):

– Угу…

Підозрюваний:

– Мене звати Кирило Незабаром, я з України!

Слідчий:

– Припустимо. Як ви опинилися на нашому острові?

Підозрюваний:

– Я вже казав! Приїхав у відпустку!

Слідчий:

– Ясно… Розкажіть все по порядку.

Підозрюваний (з нотками відчаю):

– Ще раз?!

Слідчий:

– Так, будь ласка! Із самого початку.

Підозрюваний тяжко зітхає, мовчить. Потім:

– Добре. Мій літак приземлився о 7:30 ранку. Я не дуже люблю літати і завжди нервуюся. То ж, як тільки я дістався свого готелю, то пішов прогулятися й оглянути пам’ятки вашого мальовничого острову…

Слідчий:

– І першою пам’яткою став стриптиз-бар «Jet Coyote»?..

Підозрюваний:

– Ну так збіглося!.. Отже, я гуляв містом…

…симпатичний блондин у легкому літньому костюмі неквапливо прогулювався вузенькими вуличками курортного містечка, вдихаючи аромати океану, нагрітого сонцем каменю та кави. Поснідавши в одній з численних bodega's*, він щедро промочив горлянку острівним ромом (задля вгамування розхитаних нервів), і в піднесеному настрої продовжив прогулянку. На шляху йому трапився привітний заклад, що зачаївся в білокам’яній споруді колоніального стилю, яку чоловік спочатку сприйняв за музей чи місцеву мерію. Вхід манив благословенною тінню від спекотного карибського сонця.

Закладом, між тим, виявився просторий бар, напівтемний і майже порожній в цей час.

Чолов’яга, трохи невпевненою ходою, рушив до стійки, де кремезний бармен розставляв пляшки по скляних поличках. Озирнувшись через плече, здоровань кинув ранньому відвідувачу:

– ¡Hey hombre! Ми ще закриті!*

Наступної миті його погляд пробіг по обличчі блондина, і бармен помітно зблід.

– Е-е-е…Вибачте сеньйоре!! – раптово, вусатий кабальєро, кожна волохата рука якого скидалася на стовбур міцного дубу, засуєтився біля українця.

– Ось! Будь ласка, це кращий столик!!

Кабальєро сам, особисто, проводив гостя до місця прямо перед сценою, по якій були розтикані сріблясті пілони. Миттєво на столику з’явилася пляшка текіли, попільничка й ароматна сигара. Акуратненько, немов поводився з кришталевим графином, бармен підсунув стільця під зад блондину.

– ¡¡Oye chicas!! – прогорлав він, бризкаючи слиною і так гучно, що гість злякано відсахнувся, – швидко несіть свої дупи на сцену! ¡¡Vamos vamos!!*

Сцена спалахнула вогнями софітів, загриміла музика, і до пілонів почали виходити богині стриптизу. Гарячі блондинки, спекотні брюнетки, запальні руденькі, чиї молоді стрункі тіла були вкриті лише тонюсінькими клаптиками одягу й розсипом сріблястих блискіток.

На шум і галас почали зазирати пересічні перехожі, й скоро бар був повним. Між столиками порскали офіціантки, спиртне лилося в горлянки, купюри перекочували з гаманців до бретельок бікіні.

І була серед фемін на сцені одна така, що прикувала до себе всю увагу блондина. Шкіра її була наче альпійський сніг, а біле волосся з металевим відливом спадало на плечі та спину крижаним водоспадом. Пронизливі очі вп’ялися в обличчя чолов’яги сяйвом блакитного льоду, і вже не відпускали від себе…

Слідчий:

– А ви не помітили, при всьому цьому, чогось дивного в поведінці бармена цього закладу?

Підозрюваний:

– Е-м-м…

Слідчий:

– Бармена, який, між іншим, і є власником «Jet Coyote».

Підозрюваний:

– Та… власне… моя увага була більше…

Слідчий (наполегливо):

– Зосередьтеся!

Підозрюваний (хмуриться):

– Хмм… взагалі, кола пішла всі двіжуха…бармен весь час крутився десь поряд і постійно теревенив по телефону.

Слідчий:

– Ви не чули про що саме?

Підозрюваний:

– Там було доволі гучно… але…

Слідчий (підбадьорюючи):

– Так-так?

Підозрюваний (неохоче):

– Здається…постійно лунало одне ім’я… Carlos… Але ж це ні про що не говорить! (гарячково)

Слідчий (вдоволено, і з нотками іронії):

– Так, звісно. Продовжуйте.

Підозрюваний (невдоволено):

– То ж, як я й казав, моя увага була зосереджена на…

…увага блондина була прикута до біловолосої стриптизерки з блакитними очима. А дівчина подалася вперед, вигинаючись мов кішка, і обдавши щоку чоловіка гарячим подихом, прошепотіла йому просто на вухо:

– We will finally be taken home tonight…*

Й тут же відхлинула як хвиля, граційно розвернулася на підборах, зметнувши вихор з доларів та песо, й царственою ходою пішла зі сцени.

За сусідніми столиками роздалися оплески й схвальні посвисти. Місцеві кабальєрос гукали до блондина й привітно здіймали келихи, а українець ніяково посміхався. Аж тут йому на плече лягла тонка тендітна руця.

– Hola guapo, – проворкував до нього солодкий голос. Озирнувшись, блондин отетерів, втупившись поглядом в блискучу білу усмішку на яскравих червоних губах й глибокі темні очі із золотавими іскорками. Її шкіра мала колір меду на сонці, а непокірні чорні кучері віялися штормовою хмаркою.

– Схоже, ти не відмовився б від приватного танцю, gato*. – і мулатка, поманивши блондина пальчиком, пішла від столика. Під її коротенькою сукнею пружно виділялися абриси сідничок, а стегна покочувалися в гіпнотичному ритмі. Чоловік, як намагнічений, зісковзнув зі стільця й подався за дівчиною…

Слідчий:

– Стоп! Тобто, ви отримали загадкову обіцянку від одної дівчини, й через хвилину, не вагаючись, пішли за іншою?

Підозрюваний:

– Нн-у-у…та білявка казала щось там аж про ніч…а ця була от просто поряд…

Слідчий (з нотками розуміння):

– Розумію. Що сталося далі?

Підозрюваний (невпевнено):

– Якщо чесно, на той момент я вже добряче заклав за комір… то ж цей конкретний проміжок часу згадується якось туманно …

--------------------

Виноски за текстом:

Bodega (ісп.): первісно так називалися винні погреби, виноробні, винні магазини. Узагальнено, зараз так можуть називатися трактири, невеличкі ресторанчики, закусочні.

– ¡Hey hombre! (ісп.): – Агов, мужик!

– ¡¡Oye chicas!! (ісп.): – Гей, дівки!! ¡¡Vamos vamos!! (ісп.): Хутко, хутко!!

– We will finally be taken home tonight… (англ.): – Сьогодні уночі нас нарешті заберуть додому…

Gato (ісп.): кіт, котик

– Hola guapo (ісп.): – Привіт, красунчику

--------------------

Друзі! Дякую, що прочитали розділ «РОМ і ТЕКІЛА»

Читайте далі! Наступний розділ: «ГЕРОЇН…і більше нічого»