НИТОЧКА

Я б давно уже впав, як не ниточка,

Що зі срібла зсукала мама.

Прив’язала на небі до зірочки,

І за плечі мені прив’язала.

Не шукаю очима я зірочки –

Он вона, там де місяця човник.

Як і сонце встає із-за гірочки,

Зірки тої відчую я вогник.

Хоч лишився я самотиною,

Не журюся – тримає бо таїна.

На плечах в мене срібная ниточка,

На кінці – завжди зірочка мамина.