Перевтілення

42059
Публікація: 26.05.2023
Вірш
Завершено

Засліплена вогнями мерехтливих вулиць,

я мчалася на зустріч поза містом.

Всі застороги десь позаду промайнули -

в обіймах чоловічих стало вільно.

Шалена ніч: не перша, але й не остання,

спокуси понесуть в нові обійми.

На ранок від кохання злегка п'яна,

по тілу поцілунки губ розбійних.

Прощальний секс під пильним поглядом фіранок -

світанок закликає понеділок.

Вмиваю душу від брехливих обіцянок,

від пустощів змиваю грішне тіло.

Все як завжди: навчання, клопоти, робота -

кручуся білкою в пекельнім колі.

До п'ятниці у буднях, наче у болоті,

нутро хворіє, приспане та кволе.

Лише на вихідних я кішка чи тигриця -

природа просить перевтілень в ліжку.

Минаю автостраду, знов туман клубиться -

щоб провести із ким попало нічку.

Торкаюся плечей засмаглих чоловіка,

лишаю кігтем слід на його спині.

В мені з вулкану розтеклися лави ріки...

Тепер мене нізащо не спинити.

У пристрасті скупавшись, дала волю плоті,

нарешті пропустила кров по жилах.

Окови з мене спали на прим'яту постіль,

нутро палає - знаю, що ожила.

Повз себе пропускаю п'ять ударів тижня

і поринаю в темряву за містом.

Позаду залишається занудна тиша,

попереду так гаряче і вільно.

(травень 2023 р.)

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі